БІБЛЕІСТИКА — богословська дисципліна,
наука про Біблію, шо базується на текстології Ст.
та Нов. Завітів (гебр., арамейською та грец. мовами,
з урахуванням різних най. перекладів, в першу чергу
“безпосередніх”, на зразок Септуагінти та Вульгати)
і ставить на меті реконструкцію первісного тексту
Біблії, як відомо, фізично втраченого вже в давнину
(найстаріший уривок — “Пісню Дебори” —
датовано XII ст. до н.е.). Б. виходить з того, шо,
хоча текст Біблії надихано Св. Духом, “людський”
момент й фізична нетривкість матеріалів, шо
використовувалися переписчиками, можуть
сі іричинитися до помилок і перекручень. Одне з осн.
питань — проблема канону. Б. базується на
вивченні богословсько-екзегетичних, іст. та філол.
моментів Св. Письма, і природно, шо вона враховує
розгалужений процес коментування Біблії. Проте
далеко не все, шо входить в Б., має сакральний
статус — на подобу, напр., “Веданти” — суми
індуїстських коментарів до Вед. Для правосл., кат.
богослів’я сакральний зміст має лише Св.
Передання (постанови Вселенських соборів, тв.
Отців Церкви), для протестантів важливі хоча й не
сакралізуються тв., напр., М.Лютера чи Ж.Кальвіна
і т.п. Коментарі звичайних богословів та світських
вчених, які теж складають Б., сакрального характеру
не мають і можуть дискутуватися.
Семен Абрамович