ВАРІАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ (від лат.
иапаЈіо — зміна, різноманітність) — відозміна
теми певного тв. при збереженні його основного
змісту. Напр., М.Рильський написав вірш під
назвою “Варіації”, в якому збережено розмір і
ритм вірша М.Коцюбинського “Наша хатка”.
Найбільш поширені В. в фольклорі, де кожний
тв. під впливом імпровізацій виконавців
видозмінювався, зберігаючи при цьому зміст.
Але насамперед В. — це муз. форма, в якій
тема (інколи дві і більше) змінюються в фактурі,
тональності, гармонії, тембрі, інструментовиі,
тошо. Форма В. має нар. походження. її джерела
в нар.-пісенній та інструментальній музиці, де
основна мелодія видозмінювалась при куплетних
повтореннях. Особливо багатими варіаціями є
тв. хорового виконання. Багатоголосий спів
зберігає основний мотив при постійній
змінюваності ін. голосів хорової фактури. В.
виникають імпровізаційно, але ие не заважає
існуванню більш-менш сталих варіаційних циклів.
Особливо яскраві такі приклали в багатоголосих
культурах України, Росії, Грузії тощо.
Ігор Зварич