ВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД — один з двох
основних типів перекладу (поряд з точним). Гол.
ознака В.п. — намагання полегшити читачам
сприйняття першотв.. доповнюючи і
переробляючи текст, наближаючи його до
дійсності, шо в ній живе перекладач і потенційні
читачі. Такий погляд 1851 виразно висловив
відомий рос. перекладач І.Ввєдєнський:
Перенесіть письменника, що його ви
перекладаєте, під те небо, яким ви дихаєте, і в
те сусп-во, серед якого ви розвиваєтесь,
перенесіть і запитайте себе, якої би форми він
надав своїм ідеям, якшо б жив і діяв в однакових
з вами обставинах”.
В.п. був поширений у минулих століттях, коли
не було чіткого ані теор., ані практичного
розмежування між ним і різними видами
переробки, зокрема переспівом. У наш час В.п,
майже не існує. Поява В.п. здебільшого спричиняє
негативне ставлення. Показово однак, шо
М.Рильський, котрий сам не робив В.п., як
теоретик припускав можливість їхнього
існування як окр. форми літ. творчості. В.п. може
містити в собі онаціональнения, перенесення
(локалізацію), о сучасненн я, ідейну
трансформацію.
Анатолій Волков