ВІРЕЛЕ (від франц. virelai, від иігег —
кружляти) — шестирядкова строфа, шо виступає
як окр. мікрожанр. Зародився у cep-віч. франц.
поезії, де третій та шостий рядки скорочені та
римуються між собою. Спочатку В. —
танцювальна пісня (балада, рондель), яка була
поширена у XIV -XV ст. серед поетів риторичної
школи (ЕДешан, Г. де Машо). У строфі дві рими,
одна з яких є головною, а інша — другорядною
(рими 3-го і 6-го рядків). Другорядна рима 2-го
рядка стає головною римою 3-го рядка;
другорядна 3-го рядка — головною 4-го і т.д. Число
рядків В. нерівномірне. Останній рядок повторює
структуру першого, але має зворотнє
розташування рим.
В укр. поезії, переважно у поетів-модерністів.
вживались дешо спрошені форми В.:
Душа моя —
Мов з кришталя
Мавзолей.
В нім весь мій скарб
Мрій, звуків, фарб.
Ідей.
Богині пар.
Горить там жар.
Н е згаса…
А ймення їй
Богині тій —
Краса.
(М.Вороний)
Людмила Сердюк
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: ВІНОК СОНЕТІВ
Наступна: ВІРШ