Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ВУЛЬГАРИЗМИ

ВУЛЬГАРИЗМИ (вш лат. vulgaris — звичайний,
простий) – брутальне чи навіть лайливе слово або
словосполучення. (Від власне лайки В. важко
відмежувати). В. є найхарактернішою особливістю
низького стилю. Відчуття вульгарності іст.
змінюється залежно від зміни звичаєвих і культ,
норм. У худож. л-рі — від стилю та літературного
етикету певної доби та напряму. Є тенденція
поступового проникнення В. до нейтрального
стилю. Так, В. широко вживаються в л-рі
постмодернізму (Ю.Андрухович «Рекреації»,
«Московіада», «Перверзія»; Ю.Винничук «Даскаво
просимо в Щуроград»).
У худож. тексті В. мають дві основні функції.
Перша: відображення шоденнр-побутової мови
персонажів, напр.: «Мучився отак з ним батько,
мучився та, заплакавши, й каже Мотрі ■кНі, вже
нічого я з харцизою не вдію!..«(Панас Мирний). Друга
функція — вживання В. з гумор., сатир, чи
викривальною метою: «Дивлюсь, пар підходить до
найстаршого… та в пику як його затопить»
(Т.Шевченко), Ці дві функції можуть поєднуватися
в мов. партіях негативних персонажів, напр., у мові
сільського активіста, комсомольця-хулігана –
заголовного героя зб. сатир, оповідань Ю.Вухйаля
«Життя й діяльність Федька Гуски»: «ііе мене
широкі кола трудящих так спаскудили на
культурному фронті…, кугут ти чортів»!
В. гостро знижують стиліст, забарвленість тв. Тому
є чи не аайголовнішим мов.-стиліст, засобом
травестії, зокрема, «Ецеїди» [.Котляревського:
Ірися, цьохда проклятуща, завзятіша од всіх брехух/-.
Анатолій Волков

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.