ГЕРОИ — 1) персонаж давн-грец. міфів,
напівбог на зразок Геракла, або ж сусп. діяч типу
Солона, чи загиблий в бою уславлений воїн, який,
вважалося, зиатний впливати на життя людей і
по смерті. 2) В міфах та легендах різних народів
фігурує тип культурного героя, з яким пов’язується
виникнення цивілізації та її моральних норм; це,
напр., Кецелькоатль в міфології аитеків і т.п. 3)
З погляду теорії архет ипів в міфології,
фольклорі та л-рі виділяють постать героя як
персонажа особливого рангу, якому, за
Дж.Кемпбелом, притаманні: а) покликання; б)
мандрівка в сферу надлюдського буття: в)
осягнення її істин й розплата за це осягнення
стражданням або й тимчасовою смертю; г)
повернення в світ людей і провіщення осягнутих
істин; неважко спостерігти тут паралель з
культурним Г. 4) Г, в суч. літ-знавстві часто
іменують просто персонажа епіч. або драм. тв.,
проти чого виступав Л.Тимофеєв, який,
підкреслюючи особливий статус героїчного
персонажа, по суті, намагався зберігти ауру
надзвичайного обдарування та покликання, яка
була властива Г. в словесності архаїчних епох.
5) Існує також поняття ліричного героя, яке
часом протиставляли поняттю “автор лір. тексту”
і сенс якого в цьому зв’язку заперечується; однак,
иар Ассаргаддон в поезії В.Брюсова, від імені
якого подано лір. монолог, є все ж таки не
автопортретом автора, а саме лір. Г., автор,
об’єктивованим” “я”.
Семен Абрамович