ГІПЕРБОЛА (від грец. hyperbole —
перебільшення) — мовн.-стил. ф ігура
риторичного призначення або поет. троп, що
містять худож. перебільшення будь-якого об’єкту
худож. рефлексії. Вперше теор. її намагалися
осягнути Арістотель, Квінтіліан. Деметрій та ін.).
Аналогічна фігура існує не тільки в європ., але й
у літ. практиці ін. регіонів (напр., в давн-інд.
поетиках вона має назву атішайокті).
У широкому розумінні Г. — одна з характерних
властивостей худож. мислення взагалі, засіб
худож. імагінації, генетично пов’язаний з
надмірністю міфол. свідомості, і в цьому плані Г.
є найважливішим прийомом створення худож.
реальності в її самодостатній здійсненності.
Функціональний діапазон Г. може
охоплювати всі різнорівневі складники худож.
цілого — від окр. деталі до ідеї (тенденційність),
шо загалом залежить від комплексу чинників:
естет, змісту літ. напряму, жанр.-родової
приналежності тв., типу автор, пафосу, нац.
трали цін тошо.
Найпоказовіші можливості Г. демонструє в
просторово-часових вимірах худож. реальності
тв. та сюжетній поведінці персонажів як
фольклор., так і літ. походження (напр., бібл.
Самсон, велетенські справи героїв, епосу та
чарівних казок, подвиги гол. героя роману М.
де Сервантеса “Дон Кіхот”, Ф.Рабле ‘Таргантюа
та Пантаґрюель”, Гуллівер у країні велетнів
(“Мандри Гуллівера” Дж.Свіфта), пригоди барона
Мюнхгаузена з тв. Р.Е.Распе, місто в “Ревізорі”
М.Гоголя, до якого можна їхати три роки та й не
доїхати). Особливе значення має Г. у створенні
сатир. та гумор. ефекту (“Енеїда”
І.Котляревського, ‘‘Сон’’ Т.Шевченка, тв.
Е.Т.А.Гофмана, М.Салтикова-Щедріна, Ґ.Гарсія
Маркеса). Однією з постійних функцій Г. є
жанротвірна (фант. тв. Ж.Верна, С.Лема, П.Буля,
А.Азімова: романи -притчі Ф.Кафки. У.Голдінга,
Кобо Абе; абсурдистські драми С.Беккета,
Е.Йонеско, Д.Адамса: фентезі). Г. завжди була
винятково виразним етил, прийомом створення
худож. умовності поряд з такими типол. близькими
їй, як ідеалізація (напр., людського характеру в
класииизмі), парабола та гротеск. Але в добу
Се.р-віччя, в л-рі романтизму та XX ст. вона
набуває найбільшої ваги. Щодо най. традиції
використання Г., то показовою е ірланд. л-ра
(Свіфт. О.Вайлд, Дж.Джойс, Беккет).
Протилежним Г. поняттям є літота як худож.
применшення.
Борис !ванюк