Краю рідний, краю бідний!
Ліс, болото і пісок…
Там лужок ледь-ледь примітний,
І ялинники – за крок.
А туман – стіна суцільна!
Все закриє – так і знай.
Ой моя сторонко рідна!
Ой забутий Богом край!.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Підлою правдою нагнав «пурги»
Наступна: слово