ГУСЛЯР – професійний чи
напівпрофесійний виконавець з часів Київ.
Руси (скоморох), що виконував речитативом
б и л и н и та історичні пісні, супроводжучи
виконання грою на гуслях – багатострунному
шипковому інстументі.
Г. оспівані в ‘Слові о полку Ігореві” (Боян),
нар. піснях, пере казах, київ, билинах (Добриня
Никитич). У новгородській билині
розповідається, як “гусельшик” Садко зачарував
своїм виконанням самого морського царя.
Образи Г. відображені в професійній
поезії: балада “Садко” О.К.Толстого, за
авторським жанр, визначенням, “ліро-драм.
версія” билини, поезії К.Бальмонта “Волх” і
“Садко”: у музиці – симфонічна картина та
опера “Садко” (1895-96. прем’єра 1898)
М .Римського-Корсакова лібрето якої
композитор написав у співавторстві з
В.Бєльським, опера “Добриня Никитич” (1893
О.Гречанінова, малярстві: картина “Садко в
морського царя” І.Рєпіна. кіномист-ві: фільм
“Садко” О.Птушка.
Г. типол. подібні до а елів, а ш угів,
бардів, дж ингарчі, м анасчі, т руверів,
ш а їр і в.
Анатолій Волков