ГАЛЛІЦИЗМИ (франц. gallicicme від лат.
gallicus — галльський) — різновид варваризму
— запозичені з франи. мови слово чи зворот (гал­
ли — предки французів). Найбільше Г. Пов’яза­
не з мист-вом, зокрема л-рою, в т. ч. терміни (ба­
лет, бюст, водевіль, інтер’єр, партер, пейзаж,
пленер, профіль, сюжет, сюїта, тріолет тошо), з
побутом (ваза, валіза, готель, декольте, жилет,
котлета, ресторан, фрак тошо), з політ.-еко­
номічною сферою (буржуа, інтерес, нувориш, пар­
ламент, фонд тошо), рідше — з технікою (глісер,
ізолятор, монтер, планер, шофер тощо), з військо­
вою справою (авангард, артилерія, канонада
тощо). Існує багато Г.-словосполучень, фразео­
логізмів-. мати місце <— avoir lien, мати вплив <—
avoir influence, блискучий успіх <— cuccйc brilliant,
витончений смак <— goыt raffinй. Г. зустрічаються і
на синтаксичному рівні. Напр., — це він, котрий
— c’ect lui qui. Значна частина Г. увійшла в укр.
мову в ХУШ-ХІХ ст. не безпосередньо, але через
посередництво ін. слов’ян, мов: поль. (краватка,
парад, терен, цивільний, цитрина) або рос. (атака,
бюро, одеколон, пальто, портфель). В укр. мові,
як і в ін. мовах, функціонує багато інтернац.
термінів франц. походження (напр., на­
ціоналізація, денаціоналізація, денонсація, роман­
тизм, імпресіонізм тошо). Поряд з переважним ужи­
ванням в укр. транслітерації Г. можуть використо­
вуватися в оригінальній графічній формі: рандеву
— rendezvouc, анфас — en face, візаві — vic-a-vic,
мерсі — merci, мосьє (мсьє) — moncieur, місцевий
колорит —- кульор локаль – couleur locale.
У красному письменстві Г. набувають стил,-
емоиійного забврвлення, коли виступають у
функціях:
1) екзотизм ів,
2) жаргонізмів — для відтворення мовлен­
ня дрібного панства й міщанства XIX сг. (часто із
сатир, забарвленням), позаяк мова цих верств
була засмічена погано засвоєними Г. — як от у
жартах “Жан теля пасе, Марина льон тре”, “Кума
льон тре, кум теля пасе”.
Анатолій Волков