ГЕНІЙ — одна з найважливіших тем світ, л-
ри, пов’язана з зображенням та оцінкою проявів
максимальної для людини твор. обдарованості.
В давн-єгип. л-рі Г. виступає як ідеальна, “боже­
ственна” копія, двійник людини, іноді так само і
в давн-грец. л-рі. В рим. л-рі Г. зображується час­
то як уособлення самої людини в Ті найвищому
потенційному розвитку, часто — ідеальний Г.
обожненого імператора, частіше як дух — охо­
ронець людини. Від Платона та неоплагтоників л-
ра запозичила ідею Г. як носія ірраціонального
натхнення. У христ. л-рі, геніальність — це дар
Божий, який людина повинна спрямувати до
спасіння. У світській л-рі переважає уявлення про
геніальність як реалізацію власних зусиль люди­
ни уподобитися Творцеві у твор. здібності. Зобра­
ження Г. в л-рі часто йде поруч з темою демонічних
істот, часом Г. наслідує їхню злу природу й актив­
но бореться з добром. У сер-віч. добу з’являються
образи геніальних Фаустів-чорнокнижників. У
ренесансній та просвітницькій л-рі Г. також зобра­
жується у відверто волюнтаристському ключі, а
сатана проголошується джерелом знань і натхнен­
ня для Г. “Злий Г.” романтиків уже змагається з
самим дияволом у богоборстві (Сатанізм). В ро­
мантиків (починаючи від “штюрмерів”) та мо­
дерністів кін. ХІХ-ХХ ст. з’явилися мотиви протис­
тавлення Г. і натовпу, оспівування відчуженості
Г. від “сірої маси”. Ф.Шіллер уявляє собі Г. як
наївного наслідувача природних законів. Реаліст,
л-ра ХІХ-ХХ ст. аналізує окр. аспекти геніальності.
Напр., О. де Бальзак (“Луї Ламбер’), Т.Манн (“Д о к­
тор Фаустус”) досліджують проблему “Ґ. та хворо­
ба”, Т.Драйзер (“Геній”) показує загибель Г. віл
служіння особистим інтересам, особливо грошам,
Б.Брехт (“Життя Галілея ”) ставить питання
відповідальності Г.-вченого перед світом і т.д. /1-
ра соціалістичного реалізму впроваджує культ
особи Г. — першої персони держави (звісні “паро­
вози” відкривали кожну зб. поета у сталінські, та
часто й пізніші часи).
Валер ія Юрушкевич