ДАЙДЖЕСТ (лат. degista від degisere —
розташовувати в певному порядку) — в Дави. Римі
юридичні зб. систематизованих коротких витягів
із законів і правових кодексів, згодом —
впорядкування будь-яких раніше опублікованих
тв. в уривках або в скороченій формі. Д., або
пандекти, складені у Візантії в часи імператора
Юстиніана (VI ст. н.е.), мали силу закону. Суч.
значення даного поняття етимологи виводять від
англ. дієслова digest — препарувати,
переварювати, перетравлювати (їжу) або ж від
омонімічного іменника digest у значенні: короткий,
стислий виклад чого-небудь. В такому значенні Д.
близький до лібрето. За принципом Л. іноді
складаються лексикони цитат (напр., нім.
Zitatenlexikon), зб. крилатих висловів та афоризмів
(нім. Geflьgelte Worte; А.Коваль “Крилаті вислови
в укр. літ. мові”; Н.Корж, Ф.Луцька “Із скарбниці
ант. мудрості”), словники (“Словарь лат. крылатых
слов”), деякі літ.-бібліографічні покажчики та
довідники (напр., нім. “Romanfьhrer”,
“Schauspielfьhrer’’, рос. “Основные произведения
иностранной худож. литературы”). Однак найбільш
розповсюджене розуміння терміну Д. сьогодні —
це надзвичайно поширений на Зх., а останнім
часом все більше популярний і у нас тип
періодичних видань (газета, журнал, проспект,
рекламний буклет і т.п.), що цілковито складається
з передруків. фрагментів або переробок худож.,
публіцистичних, наук, творів, які завдяки своєму
невел. обсягові та спрошеній, інколи
примітивізованій формі доступні для найширших
читацьких кіл. В такій функції Д. незрідка
примикає до масової літератури.
Петро Рихло