ДІАТРИБА — (грец diatribe — розмова, філос.
бесіда, повчання) — основний жанр кінічної л-ри,
як правило — невел. морально-філос. проповідь,
що характеризується простотою й дотепністю,
образним та жвавим викладом кінічних ідей і
розрахована на рівень сприйняття широких мас.
Генетично Д. пов’язана з усною діалогічною
традицією, започаткованою Сократом (М.Бахтін
називає Л. одним з продуктів “розпаду”
сократ ичного діалогу) і підхопленою
філософами-кініками Антісфеном, Діогеном та
ін. Щоправда, діалог набуває в Д. явно
риторичного забарвлення: часом Д. розгортається
як диспут з уявним суперником, що по суті служить
тільки приводом для висловлення кінічних
поглядів на проблеми життя і смерті, багатства й
бідності, релігії та доброчинності тошо.
Остаточно Д. сформувалася в творчості Біона
Борисфеніта (III ст. до н.е.), який активно
використовує жартівливі неологізми, фольклор,
мотиви, лайливі вирази і часто пародіює тв.
“серйозної” л-ри.
Як жанр, шо порушує всі можливі клас, норми,
Д., поряд з М еніпповою сатирою, досягає
найбільш органічного вираження кінічного
світогляду, в межах якого крит. переосмислюються
трал, культ, цінності.
Цілком закономірно, шо разом з ідеями кінічної
філософії Д. була запозичена рим. стоїками та
близькими до стоїцизму письменниками (Ґорацій.
Сенека, Ювенал, Епіктет, Максим “Гірський та ін.).
Одночасно, саме Д. відіграла роль літ. основи в
процесі формування христ. проповіді.
Олександр Бойченко