ЕКВІРИТМІЧНІСТЬ (від лат. aequus —
рівнозначний та грец. — ритм) —
збереження в перекладі вірш. тв. ритм, малюнка
оригіналу. На практиці Е. досягається лише з
певним наближенням. Оскільки ритм є
складником худож. форми оригіналу, перекладач
прагне зберегти його, але при цьому керується
принципом функціональної відповідності,
традицією того чи ін. ритму і метру в л-рі, на
мову якої здійснюється переклад, просодичними
особливостями мови. В конкретних випадках окр.
ритм, та інтонаційні особливості оригіналу можуть
бути відтворені й синтаксичними та ін. засобами,
як це засвідчує перекладацька практика Б.Тена,
М.Лукаша, В.Мисика, Д.Павличка. Така форма
компенсації втрат при перекладі, збереження
домінантних складників стилю, провідної ідейно-
худож. спрямованості тв. є переконливішим
показником досконалості перекладу, ніж сама по
собі Е. та еквілінеарність.
Елеонора С оловей -Гончарик