***
Нас нетерпець гризе щосили:
Скоріше б вік отой настав,
В якім жила й була щаслива
Людина чесна і проста.
Здається, вирвали із коренем,
Нема в минуле вже шляхів.
Та знову бачимо повторно
Набір запилених гріхів.
Злобливі, заздрісні усмішки,
Нахабність хапунів, злодюг.
І самогонників відрижки,
І кар’єризму рабський дух.
Усе міняється із ростом,
А деякі кутки глухі…
Ой, як непросто, як непросто
Відмити плями і гріхи.
Із року в рік вже без сенсацій
Ми бачимо, як важко йде
Процес прилучення до праці,
Облагородження людей!.