ІНТЕРМЕДІЯ — (від лат.іntermedius — те,
шо стоїть посередині) —
1.Невел. п’єса коміч. характеру, шо
розігрується між актами основної драми (або ж
муз. п’єса між актами опери). В Англії має ше назву
інтерлюдія. В зх. літ-знавстві часом
ототожнюється з інтермешго. Виникла в XV ст.
як жанр, сценка, написана нар. мовою, яка
розігрувалась між окр. частинами містерії. Іст.
прообрази І. вбачають в давн.грец. стасимах, мімі
і пантомімі рим. драматургії, франц. фарсах і
нім. фастанахтшпілях. Спочатку виконувала
функцію коміч. противаги змістові серйозної п’єси,
в яку вставлялася, згодом почала відділятися і
набувати самодостатнього значення. В Італії з нар.
пісень, шо виконувалися в антрактах театр,
вистав, виник балет зі співом, який
трансформувався пізніше в оперу-буфа, або
коміч. оперу. В епоху Відродження до І.
зверталися М. де Сервантес (зб. “Вісім комедій і
вісім інтермедій”), Лопе де Вега (численні
епиетевеь — ісп. варіант І.), В.Шекспір
(блазенські епізоди в його високих трагедіях),
Лж.Гейвуд, І.Сакс та ін. І. в Україну перейшла з
Зх.Європи із шкільною драмою. В бароковій
л-рі Х\ЛІ-Х\ЛІІ ст. І. входили до складу шкільних
драм і відіграли значну ролю в становленні нац.
театру, позаяк вони незабаром
“автономізувались” і стали сприйматися як
основне видовише. Укр. І. здебільшого засновані
на нар. казках анекдотах та іст. мотивах;
споріднені з вертепом, балаганом, райком. З
них найдавніші знані — “Продав кота в мішку”
та “Найкращий сон”. їх 1619 було зіграно в
Кам’янці-Струміловій після 2-го та 3-го акту поль.
вірш, трагедії на бібл. сюжет Я.Ґаватовича
“Трагедія, або Образ смерті пресвятого Іоана
Хрестителя, посланця Божого”. Можливо чі І. вже
перед тим виконувались укр. мандрівними
трупами. Збереглося біля 50-ти укр. І.
(М.Довгалевський, Г.Кониський та ін.). Героями
їх були козаки, запорожці, мішани, селяни тошо.
В них відбито тогочасні побутові особливості нар.
уявленнь. Ось як зображується рай:
Гей, бито ж, било ж там много
їсти — не гтребачу —
Било м ‘ясо, поросята,
Билипєчоне курчата,
Било там и вароиос.
Та било и смажоноє…
Все хорошо, и з юшкою
Білою т а и ж суттою ,
И тісто било варене,
Смажене та и пєчоне,
И пироги тамо бнли,
Та и боршика зварили,
Та била и калусгая,
И горох, била кашая.
Традиин І. оживають в укр. водевілі XIX ст.
(І. Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко,
М.Старицький). У суч. театрі І. збереглася лише
як композиційний прийом.
2. Невел. епізод між частинами муз, тв„
переважно між варіаціями.
Людмила Серлкж
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: ІНТЕРЛЮДІЯ
Наступна: ІНТЕРМЕЦЦО