ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ — різновид
переробки або запозичення, коли свідомо
послаблено або стерто нац. забарвлення
першотв., внесено чужонац., неможливі у
зображуваній най. дійсності, подробиці, або не
властиві нац. худож. системі перщотв. структурні
складники задля надання зображуваному
позанаи., понаднац. ваги. І. часто є воднораз жанр,
переробкою або осучасненням. Б.Брехт,
переробивши горьківську “Мати” в дидактичну
драму про зростання політ, свідомості
пролетаріату, наблизив тв. до нім. дійсності 20-х
рр. Повна назва драми — “Мати. Життя
революціонерки Пелагеї Власової в Твері. За
романом М.Горького”, — нібито дає локалізацію
дії, навіть точнішу, ніж у першотв. Збережено рос.
подробиці, антропоніми та назви посад (пристав).
З ін. боку, введено невідомі в Росії реалії (поліційні
кийки). По суті ж Брехт усуває все, шо надто
конкретно пов’язує п’єсу з Росією. В одязі,
побутових аксесуарах, декораціях якомога більше
того, шо схоже у поліцейських і т.д. Поль,
драматург Л.Кручковський, переробивши повість
рос. письменника Л.Андрєєва “Губернатор” (1906)
на драму “Смерть губернатора” (1961), зауважив:
“Моя п’єса не має визначеної географічно-іст.
локалізації”. У п’єсі місце і час дії нібито ті ж, що в
Андреева: рос. губернське місто в період першої
рос. революції. Але сенс тв. не в зображенні певної
країни в дані роки, а в соц.-філос. узагальненні.
Це підкреслено поєднанням не поєднюваних у
житті нац. подробиць. Отець Анастасій має ім’я,
можливе для правосл. рос. священника, однак
Губернатор розмовляє з ним про месу. Ін. дійові
особи мають катол. імена: Анна-Марія, Сусанна,
Мануель, Лукаш, Йоася, Целіна, Ельза, Сильвія.
Урядова посада — Префект поліції — не рос.
Перенесення сюжетної дії в нові най. і іст.
обставини — дальший крок у напрямку І. У
“Кавказькому крейдяному колі” Брехта дію кит.
легенди перенесено в Грузію з деякими підкреслено
анахронічними подробицями. Цим наголошується
на інтернац. й позачасовому сенсі тв.
Докорінна зміна нац. колориту і соц.
скерованості, системи худож. засобів спричиняє
появу принципово нов. тв., де запозичений
матеріал повністю трансформовано. У “Казиі про
золотого півника” (1834) Пушкіна використано,
як довела А.Ахматова, мотиви та образи
“Легенди про арабського звіздаря” амер.
романтика В.Ірвінга, але вони перероблені на
основі рос. нар. світогляду й фольклор,
стилістики, разом із тим осучаснені, внаслідок чого
виник гостросатир., політ, актуальний тв.
Анатолій Вол ков