КИТА — моноримова жанр, форма лірики в
л-рах Бл. та Сер. Сх. Здебільшого К. являє собою
вірш, рефлексію на ті чи ін. філос., морально-етич.
чи дидактичні проблеми. Як значною мірою
імпровізаційний жанр К. часто використовувалася
для випробування молодих поетів, за її допомогою
придворні митці розважали своїх володарів тошо.
Формально К. близька до газелі та касиди, але в
ній відсутній перший бейт (двовірш) з паралельним
римуванням (звідси й назва: К. означає “фрагмент”,
“уривок”) і рядки римуються за схемою Ьа, са, сіа…
При цьому кількість бейтів, як правило, не
перевищує 5-7 (зрідка 10 – 12). Одним з перших
творців К, був Рудакі (IX – X ст.). Приклади К. можна
знайти у творчості багатьох всесвітньо відомих
поетів (Сааді, Джамі та ін.). Неперевершеними
майстрами філос. К. вважаються Анварі (XII ст.) та
Ібн Ямін (ХТО – XIV ст.).
Олександр Бойченко