Земля,
край ласки і тепла, –
годувальниця
і царство квітів.
Ти руки мені заплела
ромашкою
і горицвітом.
А твій –
в спеку і холод –
біль
я відчуваю своїм болем.
Земле,
побути колоском
дозволь
мені на твоїм
безсмертнім полі..
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Коли гілля повисне невагомо
Наступна: Озеро заповнено звіздою