КОМПОЗИЦІЯ (лат. сотроєШо — складання,
упорядкування) — система структурних
взаємозв’язків між компонентами літ. тв. у автор,
послідовності його розгортання.
К. є категорією, зміст якої відбиває динамічну
єдність літ. тв. на відміну від категорії структури,
яка відповідає єдності тв., шо вже відбулася, або
остаточній. К. т.ч. становить динамічний еквівалент
структури, яку можна вважати статичним
еквівалентом К., тобто між ними — діалектична
напруга руху та спокою. Тому кожний компонент
тв. знаходиться у двох, умовно кажучи, вимірах
функціонального існування — композиційному,
оскільки має ситуативну правоту свого виникнення,
і структурному, оскільки характеризується
стратегічною причетністю до всього тв. як худож.
цілого. Крім структури, спроможним уточнити зміст
К., є поняття архітектоніки, яке в літ-знавстві
визначається по-різному.
До поетологічних чинників К. належить
насамперед род ова змістовність тв. Для
рефлективної лірики зміст К. обмежується
сферою мови, і такі композиційні фігури, як кільце,
рефрен, паралелізм та ін., є конкретним проявом
домінуючого принципу поет, мовлення —
принципу повтору. Епос та драма з їх міметичним
завданням відтворення життєустрою зумовлюють
наявність у тв. сюжету, тобто К. подій, які
відбуваються у худож. часі та просторі і
здійснюються образами-персонажами. Відсутність
опису у драм. тв. пов’язана з його діалогічним
обговоренням екзистенційних проблем, дозволяє
ототожнити К. з сюжетом на відміну від епіч. тв.,
К. якого складається з сюжету та позасюжетних
(статичних) описів (пейзаж, портрет, інтер’єр,
автор, відступи тошо) і яка зумовлюється родовою
настановою епосу на оповідність. Щодо епіч. та
драм. тв. говорять про композиційні елементи
сюжету (експозиція, зав’язка, кульмінація,
розв’язка, постпозиція), про композиційну т.з. на
зображувані події, про К. сюжету (наявність чи
відсутність просторово-часових інверсій,
ретардацій, перенесень, допоміжних сюжетних
мотивів, які прискорюють чи, навпаки,
уповільнюють подієвий хід і т.ін.). Можна
розрізняти і усталені типи К.: ґрадаиійний,
“сходинковий” (чарівна казка, оповідання
А.Чехова “Іонич”, п’єса англ.-рос. драматурга XX
ст.. П.Устінова “Фото-фініш”), мозаїчний (сер-віч.
шахрайський ром ан, окр. епізоди якого
об’єднуються, як правило, фігурою гол. героя,
драма нім. письменника XX ст.. Б.Брехта “Страх і
відчай у Третій імперії”, роман суч. італ. прозаїка
І.Кальвіно “Незримі міста”), поліфонічний, тобто
такий, шо характеризується послідовністю викладу
та обговорення подій різними оповідачами
(Євангеліє, “Герой нашого часу” М.Лєрмонтова,
“Шум і шал” В .Фолкнера) та ін. Звичайно,
композиційний план літ. техніки формує і К.
сприйняття тв.
Визначається К. і жанром тв. (напр., К. клас,
байки передбачає послідовність таких складників:
оповідь, діалог, сентенція), і твор.
індивідуальністю автора, а отже, можна
стверджувати наявність спільного для всіх тв. того
чи ін. письменника композиційного “профілю”,
тобто стилю його К.
Відносність К. має не тільки структурний, але
й часовий характер, оскільки зумовлюється змістом
літ. напряму (течії), насамперед, стилем його
худож. мислення, парадигматичним чинником
якого є екзистенційне самопочуття іст. людини.
Так, спланована та нормативна К. псевдоклас. оди
є опосередкованою похідною раціоналізованого
та метафізичного світообразу класицизму; так, у
постмодерністському романі з його мотивом
пошуку істини, який вимагає перш за все
реконструкції, зокрема, деміфологізації
накопичених заг-людських уявлень, К. сюжету
уподібнюється лабіринту, шо моделює грайливу
поведінку реципієнта (Постмодернізм).
Варіативне багатство К. пояснюється її
цільовим завданням розгортання змісту тв., а отже,
становлення його структурованого смислу (ідеї). І
тому К. в широкому розумінні треба вважати
формою цілого висловлювання, метареченням,
характер якого залежить від комплексу суб’єктно-
об’єктних відносин у тв. Саме в К. відбивається
заг. проблема худож. рефлексії як такої —
проблема передавання безперервного змісту через
дискретність знаку, зокрема, слова, і щодо цього
К. є універсальною категорією науки про л-ру,
ширше — мист-знавства.
Б о р и с Іваню к