КОНТЕНТ АНАЛІЗ (від англ. сопієпї — зміст)
— один з кількісних методів в соціології, який
використовується для вивчення змісту певної
сукупності текстів масової комунікації (документи,
матеріали преси, радіо,- телебачення, кіно і т.а).
При детальній процедурній розробці К.-а. як
допоміжний метод може застосовуватися і в літ-
знавчих дослідженнях.
К.-а. передбачає вивчення змісту худож. текстів
на базі літ-знавчого аналізу якісних ознак і
визначення їх числових показників. Задача методу
полягає в тому, шоб перетворити предмет, який
вивчається, на числову модель, знайти
співвідношення та зв’язок між якісними та
кількісними ознаками. З цього погляду К.-а. являє
сукупність операцій для підготовки матеріалу до
числової обробки і складаєтья з етапу відбору
одиниць аналізу (вибір і конкретизація матеріалу,
шо вивчається) і етапу визначення одиниць рахунку.
Залежно від мети і завдань дослідження можуть
обиратея ті чи ін. одиниці, сума яких складатиме
чисельну систему. Вибір якісних ознак одиниць
дослідження визначається внаслідок літ-знавчого
аналізу. Для встановлення числової моделі якісної
ознаки необхідно визначити одиниці рахунку.
Одиницями рахунку виступають, як правило, певні
смислові одиниці змісту або кількість знаків, слів,
рядків, абзаців, сторінок, аркушів. Вибір одиниць
рахунку залежатиме від специфіки матеріалу (жанр,
специфіки, типографського видання і т.п.). Для
спрощення вирахування якісної ознаки доцільно
використовувати бальну систему оцінки жанра.
Внаслідок визначення одиниць аналізу і рахунку
дослідник отримує числову модель, яка несе певну
інформацію і служить для подальшого аналізу.
Разом з тим, при визначенні одиниць дослідження
і використанні К.-а. в цілому, потрібно
дотримуватися умов, без котрих вивчення
матеріалу може призвести до грубих помилок і
хибних теорет. висновків. Перша умова — одиниці
дослідження повинні бути достатньою мірою
формалізованими. Але під формалізацією слід
розуміти не формальні ознаки, а реально існуючі,
які відображають характерне і одиничне певної
чисельності. Крім того, визначена якісна ознака
повинна бути здатною до вирахування. Друга
умова пов’язана з обгрунтуванням
репрезентативності вибірки досліджуваного
матеріалу.
Микола Ярмнстин