ЛІРИЧНИЙ РІД у фольклорі. До Л.р.
зараховують обрядові та необрядові пісні, а
також деякі малі жанри-, частушка, коломийка,
типол. споріднені з коломийкою — словац.
каламайка, карічка, чес. до колечка тошо
Поняття Л.р. перенесено до фольклористики з
теорії л-ри. Проте існують значні відмінності між Л.р.
у л-рі й фольклорі. На відміну від лірики як літ.
роду, що відображає внутр. світ однієї людини,
індивідуальні відчуття автора, в фольклор, ліриці,
за формулюванням Г.В.Ф.Гегеля, ‘‘пізнається не
окр. індивід зі своєю суб’єктивною своєрідністю
худож. зображення, а заг-нар. почуття, шо повністю,
цілковито поглинас індивіда”. Друга відмінність —
в органічному зв’язку з музикою: нар. ліриці
притаманна споконвічна єдність слова та наспіву.
Л.р. у фольклорі має прадавню розроблену
худож.-поет., композиційну та мелодійну систему.
Вона є спільною для всієї фольклор, лірики, але
варіюється залежно від жанру.
Залічення до Л.р. обрядових пісень дешо
умовне, бо в них людські почуття та їх словесно-
наспівне відображення підпорядковані ритуалові.
Тому коло лір. тв. у фольклорі часом обмежують
необрядовими піснями, вживаючи терміни лір. й
необрядові як тотожні.
Анатолій Волков