МАГІЧНИЙ РЕАЛІЗМ (міфологічний
реалізм, символічний реалізм, чудова реальність,
реальність дива) — не зовсім усталений термін для
позначення специфічних особливостей лат.-амер.
роману 2-ої пол. XX ст. Слід чітко відрізняти
конкретно-іст. худож. явише від більш широких
теор. узагальнень, як, напр., використання терміну
М.р. для характеристики давн-грец. л-ри.
Сутність М.р. полягає в органічному поєднанні
натуралістичного точного показу дійсності та
фант.-чудесної стихії, побутових деталей та
символіко-міфол. елементів, зовн. примітивізму та
потаємних глибин свідомості, передчуттів, інтуїції.
Подібний синтез не є нов., поєднання реального
та фант.-містичного використовується ше з ант.
часів (“Золотий віслюк” Апулея тошо), особливого
значення цей синтез набуває в добу романтизму
(Е.Т А.Гофман. Е.А.По, М.Гоголь, якого навіть
звуть батьком М.р. — “Ніс”, “Шинель”), а також в
сатир, тв. (Ф.Рабле, Дж.Свіфт, М.Салтиков-
Щедрін. М.Булгаков). Однак в європ. л-рі це явище
сприймається гол. чином як літ. засіб, своєрідна
гра автора з читачем, спосіб протиставлення
низької дійсності та високої романт. фантазії за
допомогою гротеску, гіперболи, алегорп, символу.
Дещо ін. ролю відіграє синтез реального та фант,
у Ф.Кафки, де це поєднання не є простим
порівнянням-метафорою, а виступає як цілком
відчутна реальність, яка є абсурдною, але
надзвичайно місткою, явною, такою, що відбиває
цілком певний аспект людського буття (низка
дослідників позначає твор. манеру Кафки тим же
терміном М.р.). Такий підхід найближчий до
розуміння М.р. в латно-американській літературі.
де він є засобом відтворення специфічного
сприйняття життя цілісною, міфол. свідомістю
латиноамериканця. М.р. в л-рі чимось близький
карнавалові як невід’ємній частині буття Лат.
Америки з його сплетінням чуттєвості та
духовності, розкріпачення та ритуалу. Постійна
напруга між сферами фізичного та духов., між
варварством та цивілізацією, певна незавершеність
формування лат.-амер. свідомості, злиття європ,
афр. та індіан. первнів культури, католицтва та
поганства спричиняє певну надмірність в л-рі, яку
численні лат.-амер. письменники зв’язують з
традиціями європ. бароко. Тобто саме барочна
естетика лягла в основу М.р. М.р. має на увазі
особливе бачення світу, яке містить в собі сплав
міфології та зовн. реальності, раціонального та
ірраціонального, свідомого й підсвідомого, первнів
індіан. фольклору, традицій ісп. лицарського
роману, афр. вірувань та звичаїв. Усе це зливається
в цілокупність за допомогою витонченої техніки
суч. роману — часовими зміщеннями,
поліфонічністю, потоком свідомості, апеляціями
до досягнень психології, етнографії та філософії
XX ст., своєрідним лат.-амер. гумором
Біля витоків М.р. стоять А.Карпентьєр та
М.Астуріас, найяскравіше він виявився в творчості
Г.Гарсіа Маркеса, який сформулював один
з основоположних принципів М.р. — прийом
оаивнення: “вивернути дійсність навиворіт, щоби
розглянути, яка вона зі зворотного боку “.
Письменник примушує своїх героїв пережити
досвід людства, примхливо вплітаючи бібл., ант.,
літ.-фольклор фант, мотиви та ал ю зії до їх
повсякденного життя. Так. одна з героїнь роману
“Сто років самотності”, яка вирішила не
розлучатися зі своєю незайманістю, підноситься як
Діва Марія на небеса, але автор вводить побутову
подробицю, яка надає всій сцені дешо іронічного і
водночас естет, оновленого характеру: героїня
підноситься на небеса не як-небудь, а на
перкалевих простирадлах. Побутова конкретика
надає елементу достовірності оповіді і в той же
час “вивертає дійсність навиворіт”, шо примушує
читача сприйняти епізод не як тривіальну бібл.
алюзію, а як цілком можливу, “віртуальну” з т.а
латиноамериканця, ситуацію.
Таким же чином Ґарсіа Маркес, Борхес,
Варгас Льоса, Кортасар та ін. лат.-амер.
письменники обігруютьта оновлюють давно відомі
в л-рі традиційні сюжети та мотиви
(інцестуальний зв’язок, едіпів комплекс, потоп,
ритуальне вбивство та кровну помсту, любовний
трикутник, втрату пам’яті, міфи про Сізіфа та
Прометея, лицарський роман, легенди про
Фауста та Дон Жуана, одіссею та робінзонаду,
надвойовничість та надчуттєвістьтощо), яким вони
надають суч. звучання та побутової достовірності.
У такий спосіб фант., чарівне, дивне, містичне,
немовби розмішується в центрі буденного,
домашнього, побутового і надає всьому тв.
раціональної та емоційної повноцінності та естет,
новизни.
М.р. змикається певною мірою з явищами по­
стмодернізму та є однією з найважливіших течій
у світ, л-рі 2-ої пол. XX ст., про шо свідчить чима­
ла кількість худож. тв. та наук, розвідок, присвяче­
них “реальності дива” (Ч.Айтматов, А. і Б.Стру-
гаиькі, В.Орлов, С.Кінг тошо). В укр. л-рі явище,
споріднене М.р., отримало назву химерний роман
(О.Ільченко, В.Земляк. В.Шевчук).
Юрій Попов