МЕТАЖАНР — позародова жанр, ознака, яка
зумовлює типол. подібність різних жанр. форм.
Спираючись на широко визнане судження
М.Бахтіна про жанр як модус бачення та розуміння
дійсності, Р.Співак визначає М. як ‘структурно
виражений, нейтральний шодо літ. роду, усталений
інваріант багатьох іст. конкретних засобів худож.
моделювання світу, шо об ’єднуються заг.
предметом худож. зображення”.
До М. відносяться притча, пастораль, ідилія,
бурлеск, художня утопія, антиутопія тошо.
Напр., пастораль як М. обіймає пасторальний
роман (“Аркадія” Я.Саннадзаро), пасторальну
повість (“Естелла” К.Флоріана), пасторальну драму
(“Амі,нта” Т.Тассо), пасторальну поему
(“Ф ’єзоланські німфи” Дж.Боккаччо) та ін. По
відношенню до літ. жанрів значення М. набуває
фольклор, казка, позаяк вона об’єднує такі жанр,
утворення, як повість-казка (“Три товстуни”
Ю.Олеші), драма-казка (“Аріана та Синя Борода,
або Марне порятування” М.Метерлінка). вірш,
казка (“Цар Плаксій та Лоскотун” В.Симоненка).
Треба відрізняти М. від, з од. боку, жанрів, шо
утворилися на перетині різних літ. родів (банка,
лір. драма, романт. поема тошо). а з ін. боку,
жанрів, шо належать до різних нац. жанр, систем,
але типол. подібних за своїм жанр, пафосом (європ.
ода, інд. гімн, сх. касида та ін. з їх панегіричним
ствердженням ”високих” життєвих реалій, подій,
ісг. та трансцендентних персонажів тошо).
Поняття М. ше не набуло стійкої змістовності і
потребує подальшого професійного осмислення,
а тому можливі розбіжності у його визначенні і
тлумаченні. Так, не без підстав деякі літ-знавці
розуміють під М. видову узагальненість низки
жанрів, тобто типол. подібність жанрів в межах їх
в и д ов ої сп рям ован ост і (ф іл о с., детективні,
афористичні жанри, наук, фантастика тошо), ін.
— по суті надають М. значення жанр, методу, або
гн осеол огіч н ої настанови на о б ’єкт ж ан р,
рефлексії автора, яка втілюється в системі типол.
подібних жанрів.
Загалом, поява цього поняття в контексті
чергової актуалізації проблеми жанру як такого
свідчить про пошук ж ан рол огіоо продуктивних
параметрів, спроможних прояснити зміст структу­
рних стосунків в системі жанрів (Лив.: Ж анрова
система) і тим самим надати останній більшої
доцентрової усталеності. Зокрем а, поняття М.
орієнтоване на подолання застарілої, сформ ованої
ше в раціоналістичном у X V III ст., уяви п ро
класифікаційну підпорядкованість ж анрів літ.
родам, шо не узгоджується з реальною ґенезою
жанру як такого і конкретних жанр. ф орм .
Борис канюк