НАПИС ВІРШОВАНИЙ – один з прикладних
лір. жанрів. Тематичний зміст цього жанру
значною мірою зумовлений семантикою предмета
(реального або умовного), на якому чи з приводу
якого створений Н.В.: надгробок (Епітафія),
книга, винний ріг, зброя, стіна храму, статуя та ін.
Вірш, об’єм та строфічна форма Н.в. не
регламентовані (від афоризму до композиційно
розгорнутих тв.).Багато Н.в. мають характер
“вірша на випадок”, зокрема, спрямовані на
конкретного адресата, і в цих випадках вони
набувають функціонального значення, типол.
близького до таких “підносних” жанрів, як
панегірик, епіталама, мадригал та ін., а також
до вірш , епістоли.
Європ. традиція Н.в. починається з ант.
епіграми, хоча цей жанр широко представлений
і в ліриці Ст-давн. Сх. До зразків Н.в. відносяться
такі: “Пишу на стіні келії вчителя І” кит. поета VII-
VIII ст. Мен Хаожаня, “Напис на стіні Храму
західного лісу”, “Напис до картини з зображенням
сороки на засніженому даху” кит. поета XI ст. Су
Дун-по, “Напис в старовинному дусі на віялі” кит.
поета XIII-XIV ст. Цяо Цзи, численні написи на
иерк. будівлях, книгах, предметах ужитку сер-віч.
лат. поетів Альдхейма (VD-V/Ш ст.), Алкуіна (VUVIII
ст.), Ангільберта (VII-VIII ст.), Страбона (IX ст.),
Теодульфа (VIII-IX ст.), якому належать також Н.в.
до виданих ним же Біблій, “Напис на могилу
Доменіко Греко” іса поета XVII ст. Л.Ґонґори,
“Напис на офіційному папері, котрий наказував
поетові “служити, а не думати”, “Напис на
банковому квитку” шотл. поета XVIII ст. Р.Бьорнса,
“Напис” (на храмі) та “Напис на примірникові
“Божественої комедії” В.Гюго, “Присвята Марі
Дюрваль на форзаці “Дружини маршала д’Анкра”
А.Віньї, “До портрету Оноре Дом’є” та “На
картину “Тассо в темниці’ Ежена Делакруа”
Ш.Бодлера (Франція, XIX), “Напис на зворотному
боці дзеркала” Р.Борхарта (Німеччина, XX),
“Напис на “Вибраному” рос. поета А.Возне-
сенського, численні написи на винному розі
аварського поета Р. Гамзатова та ін.
Борис Ьаннж