НЕПРЯМИЙ ПЕРЕКЛАД — переклад ін
мов. тексту не з оригіналу. Н.п. може бути
зумовлений як о’бєктивним чинником —
відсутністю оригінального тексту чи традицією, так
і суб’єктивним — незнанням або недосконалим
знанням мови оригіналу перекладачем. Є два
різновиди Н.п. : використання перекладу-
посередника або підрядника. В минулому Н.п.
був поширеним явишем. Суч. теорія перекладу
постулює його неприйнятість, уважаючи
приреченим на недосконалість, на викривлення
першотв. В принципі це так і є. На практиці справа
вирішується зовн-мов. чинником: тим, з якої мови
чиниться переклад. Розрізняється три випадки.
Коли йдеться про близькоспоріднені чи
найбільш поширені мови, переклади, як правило,
здійснюються з оригіналу. Для суч. укр.
перекладачів — це слов’ян, мови, а також англ.,
давньо-і новогреи., італ., ісп., лат., нім., рум., угор.,
франц. мови.
Ін. справа зі сх. л-рами. Так. В.Мисик до
недавн. часу був чи не єдиним в Україні поетом,
який досконало знав фарсі-тадж. мову. Обмаль
перекладачів і з ін. сх. мов: з япон. — І.Дзюб,
Г.Турков, І.Чирко; з гінді — С.Наливайко; збенгалі
— В.Батюк; з араб. — Ю.Кочубей, Т.Лебединська,
І.Лебединський; з тур. — О.Ганусець, Г.Халимо-
ненко, В.Ципко; з в’єтнамської — М.Кашель. Тому
часто-густо має місце Н.п. Подібна ситуація є
типовою при перекладанні сх. л-р не лише в
Україні, а й багатьох ін. країнах, скажімо, в Польщі.
Третя, “проміжна” ситуація, коли перекладачі
з даної мови наявні, але все ж таки має місце
користання з перекладу-посередника. Це
заслуговує найгострішого засудження, надто коли
йдеться про переклади проз. тв. (перекладачів
поезії, шо вони б достатньо знали певну мову,
знайти важче). Так, в Україні з’являлися переклади
через рос. переклад, особливо текстів для театрів.
Напр., при наявності кваліфікованих перекладачів
з молд. мови, укр. глядач ознайомився з драмою
Й.Друце “Каса маре” в незугарному перекладі
В.Колодного й Т.Мазуріна, які скалькували рос.
переклад.
Анатолій Волков