ПАЛЕЯ — з rpeu. palaja diateke (Старий Завіт)
— зб. легенд та апокрифів, шо грунтувалася на
патристичних та іст-географічних джерелах типу
тв. Косми Індикоплова. П. прийшла в Київ. Русь з
Візантії за посередництвом пд. слов’ян у IX ст.; була
дуже популярна в давн. укр. та рос. л-рах аж до
доби секуляризації Це був: а) перекладений з
фей. скорочений виклад старозавітних сюжетів
(“іст. П.”), розцвічений легендами (напр., про
Соломона та Китовраса), б) полемічний щодо
юдаїзму та ісламу, створений вже на сх-слов’н.
грунті текст (“топкова П. ”).
Семен Абрамович