ПЕРЕКЛАД-ПОСЕРЕДНИК — проміжний
переклад, з якого здійснюється перекладання ше
на якусь мову. Суч. теорія перекладу, вимагаючи
звернення до оригіналу, відкидає використання
П.-п.. як і непрямого перекладу взагалі. В
минулому використання П.п. було поширеним
явищем, шо залежало від багатьох чинників.
Протягом XVIII — 1-ої пол. XIX ст. заг-європ.
мовою-посередником здебільшого виступала
франц. чи нім. Переклад “Тисяча однієї ночі”
A.Галланом (1704-17) став посередником для
перекладачів на різні європ. мови. “Робінзон
Крузо” рос. мовою вперше був перекладений
1763 з франп. тексту. Нім. П.-п. використовував
B.Жуковський. перекладаючи з “Махабгарати”,
Гомера. Фірдоусі. навіть П.Меріме. І.Франко,
бажаючи відкрити укр. читачеві скарби світ,
культури, в умовах відсутності відповідних
перекладацьких кадрів був змушений
неодноразово користуватися з нім. П.-п,. Ще в
20-х pp. XX ст. тв. Я.Гашека та К.Чапека було
перекладено на рос. мову не з чес. оригіналу, але
з нім. П.-п. Це відбилося в назвах перекладів:
“Похождения бравого солдата Швейка” (з нім.
Die Abenteuer des braven Soldaten Schwejks”; в
оригіналі “Osudy dobrjcho vojцka Svejka”); “Pyp” <
“Верстандовы универсальные работари” (з нім.
“W.U.R.” < “Werstands Universal Robots”, в
оригіналі “R.U.R. ” < “Rossum Universal Robots”).
Проте перші укр. переклади було зроблено з
оригіналу. Поряд з ним функції мови-i юсередника
набуває рос. мова. Вага рос. П.-п. надто в слов’ян,
країнах збільшується в XX ст. Так, перша стаття
про К.Чапека, що з’явилася у Болгарії, являла
собою переклад передмови до рос. празького
видання “R.U.R.”. Саме з цього рос. перекладу
І.Каліннікова було зроблено болг. переклад
К.Трендафіловим для першої постави драми на
болг. сцені в Русе рос. режисером Б.Еспе (1924).
Болг. переклад з першотв. з’явився лише 1931
Подібне було за совєтських часів шодо л-р народів,
які входили до СРСР: рос. переклади виконували
функцію П-п.
Особлива ситуація зі сх. текстами.
В.Яблоньський, поль. перекладач і теоретик
перекладу, зазначає: “Засвоєння сх. л-ри
здійснювалося переважно через переклади з
перекладів. П.-п. є специфічною рисою проблеми
орієнтальних перекладів”.
У певних випадках користування з П.-п. стає
необхідністю — при відсутності або неприступності
текстів першотв. Напр., значна частина оригіналів
поезії азерб. класика Мірза-Шафі Вазеха (1792-
1852) загублена. Ці вірші відомі з нім. перекладів
Ф.Боденштедта (1819-82). Отож перекладачі
Вазеха рос. мовою Н.Гребнєв і Л.Мальцев деякі
тексти переклали зі знайдених першотв., а решту
з П.-п. Боденштедта. Тобто намагалися дати
еквівалент тв. Вазеха, реконструювати їх, маючи
за основу неточні переклади-копії.
Анатолій Волков