РАЙОК — різновид майданної (ярмаркової)
вистави, поширеної в ХУЛІ — на поч. XX ст. у деяких
країнах Сх. Європи, своєрідний попередник
кінематографа та мультиплікації. Р. являв собою
невел. (біля 0,7 м), барвисто розмальовану кубічну
скриньку. На одному з його боків були розташовані
два отвори із збільшувальним склом. Через них глядачі
розглядали картинки, що були склеєні в довгу стрічку
і перемотувалися з одного барабанчика на ін. Хазяїн
Р, (райошник) пересував ці картинки (пізніше
фотографії) за допомогою обертання одного з
барабанчиків та супроводжував їх показ монологом-
імпровізацією, часто дуже дотепним та втішним.
Походження Р. одні дослідники пов’язують із
“райською дією”, яка розігрувалась у панорамному
вертепі (О.Веселовський), ін. — з лубочними
картинками (І.Снегірьов). Принцип демонстрації
картинок у райку, на думку А.Некрилової, був
запозичений від вел. панорам.
Як різновид ярмаркового дійства Р. з’явився в
Росії, як і в Україні, на ярмарках у дні церк. свят та
нар, гулянь на поч. XIX ст. Райошна вистава
базувалася на трьох видах впливу на публіку:
зображенні, слові та грі райошника. Зображення в
райках (потішних панорамах) були вельми
різнопланові: лубки Адама з сім’єю, грішників, яких
катують у пеклі, рус. богатирів, портрети державних
діячів, краєвиди рос. та чужоземних міст, пам’ятних
іст. подій, пожеж, повеней тощо. Тобто Р.
відгукувався на різноманітні явиша в країні і поза
нею, виконуючи ролю своєрідного огляду подій,
усного часопису. Найбільшою популярністю
користувалися лубки із зображенням батальних
сцен, подвигів воїнів, які демонструвалися під час
війн як для інформації про те, шо відбувається на
фронтах, так і для піднесення духу народу.
Коментарі райошника. які брали початок у
традиціях сатири скоморохів, були різноманітними
і зводилися або до простого найменування
зображеного на лубку, або більш-менш детального
розкриття змісту картинки, а часом будувалися на
основі тих чи ін. асоціацій та паралелей. Мова
райошника була насичена примівками. дотепами,
жартами і незрідка супроводжувалася суто ігровими
елементами. Вона слугувала коментарем для людей,
які дивилися на картинки у віконця Р, Водночас вона
виконувала функцію реклами і розважала тих, хто
чекав своєї черги. Виголошувані райошним віршем
монологи райошника наближалися ло монологів
балаганного закликача. “рауса”. Райошники
вводили в свої монолоґи-імпровізації про чергову
картинку не лише сатиру, висміюючи ті чи ін. вади
сусп-ва. але й вульгарність і непристойності, які
почасти ставали основою програми. Все це разом
спричинило накладання цензурних обмежень та
заборону на нар. картинки (1839 та 1851).
У кін. XIX ст. для Р„ як і всього ярмаркового дійства
назагал. настали тяжкі часи. Зіткнення нар. мист-ва з
професійним, з нов технічним винаходами, існування
в умовах росту культ, рівня мас тошо привело до
поступового зникнення райка з ярмаркових розваг.
Одначе традиції сатир, коментарів райошника
органічно ввійшли у коміч. розмовні жанри естради
(монологи, куплети, пародію, конферанс та ін.).
Дн/ірін Близнюк