РОНДЕЛЬ або РОНДЕТ (франц. rondelle —
шось кругле від. лат. roCundus — круглий) — тверда
вірш, форма:
1. У ст-франп. поезії (до XIII ст.) різновид
октави на дві рими з повторенням першого рядка
на четвертій і сьомій позиції, а другого — на
заключній восьмій: АВаАавАВ.
2. З XIX ст. — 12-15 (здебільшого 13) рядків
на дві рими: АВва + авАВ + авваА, де вел. літерами
позначаються рядки, шо повторюються, генетично
пов’язані з пісенним приспівом. Досягла
завершеності у поезії Карла Орлеанського
(Франція, XV ст.). У 2-ій пол. XIX ст. зазнає
ренесансу: Т. де Банвіль, С.Маларме (Франція),
Г.О.Добсон, Р.Л.Стівенсон (Англія), А.Ж іро
(Бельгія).
Р. репрезентований в укр. л-рі XX CT.:
П.Тичина, О.Масикевич, М.Боровко , шо створив
цілузб. ‘‘Ронделі” (1994).
Осінній рондель
Моєї кіїзки журавлі
Летять вечірньою порою
Жалем трійливсго настрою
Я ваблю тінь їх по землі.
Летів би я на їх крилі,
Коли, кутастою стрілою.
Моєї казки жур&влі
Летять вечірньою порою
Ж алів осінніх скрипалі
Скидають з неба крик луною
Як перед безвістю глухою
! губляться в вечірній млі
Моєї казки журавлі .
(О.Масикевич)
Див.: Рондо. Рундель.
Анатолій Волков