СЕМІОЛОГІЯ (від грец. semion — знак, logos
— слово, знання). Наук, дисципліна, котра вивчає
заг. принципи, шо становлять основи знаків. Іноді
використовується синонім — семіотика. Греймас
та Курте вважають, шо семіотика як
математизована теорія логічних мов протилежна
С., шо вивчає природні мови та їх універсальні
посередницькі функції. Згідно з Ч.В.Моррісом
(СІЛА) для семіологічного методу притаманне
виокремлення трьох рівнів дослідження знакових
систем: 1) синтактика вивчає відношення між
знаками та їх мов. операбельність, 2) семантика
інтерпретує знаки і повідомлення, 3) прагматика
вивчає відношення між знаковими системами та їх
інтерпретаторами. Основи С. було закладено
Р.Я.Якобсоном, Я.Мукаржовським, В.Шкловським,
B.Проппом, М.Бахтіним, К.Леві-Строссом.
Володимир Єшкілев