СПЛЕТІННЯ — 1. Різновид запозичення-.
створення нов. сюжетів з раніш не об’єднуваних
мотивів з їх нов. осмисленням. З мотивів трьох
андерсенівських казок; “Нове убрання короля”,
“Свинопас”, “Принцеса на горошині” сплетено
п’єсу Є.Шварца “Голий король” (1934). У бахорці
чес. письменника Я.Дрди “Гра з чортом” (1946)
з’єднано декілька фольклор, мотивів: солдат у
пеклі, страшний розбійник, Мадеєво (Загоржево)
ложе, страшний млин, чорт і Кача, а також мотив
прекрасної Дишперанди з однойменної п’єси-казки
засновника чес. лялькового театру Матея
Копецького (1775-1847).
2. Інтонаційно-синтаксична конструкція, шо
полягає в поєднанні єдинопочатку (анафори) та
єдинозакінчення (епіфори). Напр., у нар. думі “Три
брати самарські”:
Чи не ті мене сабпі турецькі порубали, шо і вас?
Чи не ті ж мене сгрільчаки яничари постріляли, шо і вас?
Анатолій Вопков
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: СПІРІЧУЕЛЗ