СТРИЖНЕВА ПОБУДОВА — спосіб
архітектоніки: нанизування на заг. сюжет,
стрижень мандр або пригод гол. героя (героїв)
розділків, шо є сюжетнозавершеними “істо
рійками”, епізодами, анекдотами, навіть
новелами. С.п. мала місце ше в ант. л-рі (“Одіссея”,
ант. роман). Такі історійки — додаткові епізоди,
що безпосередньо не пов’язані з основною лінією
розповіді, мають самодостатню вартість, отож
незрідка передруковуються окр. й так
сприймаються читачем. С.п. переважно
застосовується в шахрайському ром ані, у
пригодницьких тв.: романи-подорожі Ж.Верна, —
або в сатир, тв.: “Паломництво Чайлд-Гарольда”
Дж.Н.Г.Байрона, “Посмертні записки Піквікського
клубу” Ч.Діккенса, “Пригоди Чічікова, або Мертві
душі” М.Гоголя. Досить часто С.п. сполучається з
архітектонічними прийомами рамкової побудови
(обрамлення) або вставної історії: “Історія
капітана Копєйкіна” в “Мертвих душах” чи
безкінечні історійки бравого вояка Швейка в сатир.
епопеї Я.Гашека, коли вони вкладаються в уста
персонажу. Генетично С.п. пов’язана з
циклізацією.
Анатолій Волков
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: СТИХІРА
Наступна: СТРУКТУРА ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ