ТЕНСОНА, ТЕНЦОНА (П р о в а н с,
франц., італ. від лат. —
сперечання) — жанр сер-віч. Прованс, лірики,
диспут між трубадурами на визначену тему у
формі пісенного діалогу із дотриманням ними за
домовленістю ін. правил поет, гри (вірш, розмір,
строфа).
Переважними темами Т. — куртуазне кохання
(Марія Вертадонська — Гі д’Юссель: чи має в
коханні Лама перевагу над чоловіком), лицарський
обов’язок (Ланфранк Чігала — Гільєма де Руджієр:
шо више — служіння Дамі чи лицарський
обов’язок), та поет, мист-во (Ліньаура — Гіраут де
Борнель: про переваги та недоліки ’’темного” та
“легкого” стилю). Відомі і Т.-лайки на різні теми
(Еліас д’Юссель — Гаусельм Файдіт, Альберт
Маласпіна — Раймбаут де Вакейрас).
Виокремлюється (XII ст.) і такий різновид Т. як
партімен (від рагИгип — запитати); запропонована
одним з учасників поет, турніру тема містить у собі
настанову на дискусію, яка нерідко провокується
відповідним запитанням-зверненням до партнера
і яка надалі розвивається по черзі у наступних
строфах обома трубадурами, кожний з яких
відстоює свою протилежну правду шодо предмету
суперечки (Гі д’Юссель — Еліас д’Юссель: шо
краше — бути чоловіком чи коханцем Лами?).
Існують поодинокі випадки використання Т. в ролі
жанру-вставки (напр., у “Філоколо” італ.
письменника XIV ст. Дж.Бокаччо).
Б о ри с /ванюк