ТОСТ ВІРШОВАНИЙ — лір. жанр
прикладного характеру, тематично зумовлений
застіллям.
ґенетично пов’язаний з фольклор, здравицями
(весілля тощо), Т.в. не набув розповсюдження в л-
рі, хоча, натурально, культивувався насамперед у
поезії виноробних країн (напр., у аварців Расула
Гамзатова, Ф. Алієвої та ін.).
Т.в. тяжіє до афористичності, незрідка
користується клас, строфічними формами
(“Здравиця” — сонет франи. поета XIX ст.
С.Малларме), має досить широкий інтонаційний
діапазон переважно життєстверджуючого
характеру.
До зразків Т.в. належать “Заздравний тост” Р.
Бьорнса (Шотландія, XV111 ст.), “Заздравний тост”
В.Блейка (Англія, XVIII-XIX ст.), “Пісня філаретів”
А.Міикевича , “Заздравний кубок” О.Пушкіна,
“Три тости” С. Волох (Україна, Х1Х-ХХ ст.),
“Заздравний тост” Г. Табілзе (Грузія, XX ст.), “Ще
тост” А.Ахматової (Росія, XX ст.),, “Тост” М.
Вороного (Україна, XX ст.).
Борне Іванюк