ТРАДИЦІЙНА СЮЖЕТНА МОДЕЛЬ
(СХЕМА) — один з різновидів трал, худож.
структур. Якшо розглядати трад. художні структури
як такі, шо несуть у собі ту чи ін. повторювану з
покоління в покоління етично-психол. ситуацію або
проблему, шо пов’язана з буттям людини в світі,
то можна помітити деякі відмінності між ними. В
традиційному сюжеті гол. ідейна концепція
найчастіше втілюється за допомогою образів, толі
як сюжет може змінюватися в досить широких
межах і не нести суттєвого смислового
навантаження. Напр., проблема протистояння
добра і зла в душі людини неодмінно вимагає
наявності так чи інакше трактованих образів
Фауста та Мефістофеля, в той час як сюжет може
трансформуватися, осучаснюватися,
онаціональнюватися тошо (пригадаймо “Доктора
Фауста” Т.Манна або “Мефістофеля” К.Манна).
Т.ч. можна розглядати сюжети про Едіпа, Дон
Жуана, Жанну д’Арк тощо.
Проте існує низка трад. худож. структур, в яких
гол. семантичну ролю відіграє сюжет. Lie стосується
‘ насамперед одіссеї та робінзонади. Назви цих
структур походять від імені літ. героїв, але носієм
основної концепції, архетипу поведінки є саме
сюжет. У разі одіссеї це “довгий та тяжкий шлях
героя додому”, у разі робінзонади — “вільна або
невільна втеча героя від світу, спроба самопізнання
в самотності”. Показово, шо в обох випадках трад.
образу як такого немає, вірніше, їм може бути будь-
хто: гомерівський Одіссей, джойсівський Леопольд
Блум, реальний Селькірк або вигаданий Робінзон
Крузо. Найрізноманітнішим може бути і ідейне
наповнення цих структур. Саме тому ці структури
можуть бути названі “традиційними сюжетними
моделями (схемами)”.
Юрій Попов