УСКОЦЬКІ ПІСНІ – серб. нар. пісні, які
оспівували борців проти тур. поневолювачів —
ускоків. Lie були мешканці прикордонних
областей, куди вони крилися від турків.
Осередками ускоцького руху були міста Бока
Которська, Задар, Кліс, Сень та ін. Ускоки
нагадують діяльністю та способом життя
запорізьких козаків. З кінця XV ст. вони жили на
землях, якими володіли Австрія та Венеція й
перебували в них на службі, захищаючи кордони
та здійснюючи напади на тур. володіння. Коли ж
зазначені країни встановили зв’язки з Туреччиною,
цей рух було припинено, а вождів ускоків
страчено. Найпопулярнішим героєм У.п. був Іво
Сенянин, прообразом якого постав воєвода
сеньських ускоків Іван Владкович, страчений
згодом австр. владою. Пісні відбивають майже все
його життя до трагічної загибелі. Тематично та
худож. особливостями У.п. близькі до гайдуцьких
пісень та клефтських пісень.
Валерій Лавренов