ЧЖ УЄН (кит. чжуснь — оповідь) — клас, жанр
в’єтнамської л-ри, оповідна поема. Розповсюдже­
ний у XVII-XVIII ст. Для Ч. характерна тематична
різноманітність, до найтиповіших зразків жанру
належать ті, в основі яких — сюжетний конфлікт
між прагненням героїв до особистого шастя та
феодальними перешкодами. Існують два жанр,
різновиди Ч. Перший — наслідує фольклор, стиль,
зокрема поетику чарівної казки (наявність фант/
) та поетику нар. пісні, зокрема силабічний вірш,
розмір люк бата, тобто чергування 6 та 8-складових
рядків з внутр. та кінцевою римами (“Світле
зерцало та дорогоцінний гребінець” анонімного
автора). Другий різновид, шо побутував в
освіченому середовищі, заснований на запозиченні
сюжетних мотивів та поет, особливостей кит. л-ри
(анонімний Ч. “Фан і Чан”). Найвишим зразком
жанру Ч. вважають “Стогін пошматованої душі”
класика в’єтнамської л-ри Нгуєн Зу (ХУШ-ХІХ ст.).
Борис /ванюк