ШАНСОНЬЕ (від франц. chansonier, від
chanson — пісня) — франц. співці та поети, які
виконують власні лір. чи сатир, пісні або
використовують вже існуючі мотиви чи мелодії для
своїх віршів. Традиція співаної поезії з’явилася в
сер. віки в творчості трубадурів та менестрелів.
III. відзначаються демократичним спрямуванням.
Серед перших франц. Ш. були Ш.Колле (XVIII ст.),
Ш.Панар (XVIII ст.). Піднесення Ш. відбувається у
творчості П.-Ж Беранже, який наповнив свої пісні
рев. змістом. Серед ін. франц. Ш.-революціонерів
виділяються Е.Потье, Ж.К.Клеман, Е.ІІІатлен У XIX
ст. з’являються професійні Ш. Ж.Жук, О.Суетр,
Г.Монтепос, А.Брюан.
В 50-х pp. XX ст, знову зростає: популярність
Ш., творчість яких відтворює основні проблеми
соц. дійсності: Ф.Лемарк, Е.Піаф, Ж.Брассенс,
М.Шевальє, Ж .Ф ерро. С.Адамо, І.Монтан,
Ж.Беко, Ш.Азнавур, Ж.Мустакі, Дж.Дассен для
творчості яких характерне багатство вірш. форм,
висока емоційність, публіцистичність, широке
використання кращих традицій франц. Ш. Мист-
во Ш. вплинуло на подальший розвиток суч. пісні
в ін. країнах, напр., у Німеччині на співану поезію
Б.Ділана, Й.Дененгардта, В.Бірмана.
Див.: Бард.
Лкшмкла Сердюк