ШКІЛЬНА ДРАМА — літ. жанр і водночас
своєрідний вид театр, мист-ва, який зародився у
– XV ст. в Зх. Європі. Первісне завдання Ш.д., котра
виникла у стінах навчальних закладів,—
популяризація та стимул вивчення латини як мови
науки і культури. У часи розколу христ. церкви
Ш.д. використовувалась у боротьбі одних конфесій
з ін. Католики спрямовували її проти
реформатської церкви, протестантизму, на
утвердження кат. віросповідання, підтримуючи
латину як мову рел. відправи. У протестантських
за більшістю віруючих країнах (Німеччина) Ш.д.
використовувалась як засіб боротьби проти Кат.
Церкви і при тому і текст, і дійство мали сатир,-
викривальний характер.
Для Ш.д. характерне дотримання трьох
основних клас. драм, засад — єдність місця, часу і
дії, канонічність композиції: пролог, 3-5 актів (дій),
де розвивається фабула, епілог. При цьому теорія
Ш.д. передбачала наявність у кожному акті не
більше 9 сиен та 14 дійових осіб. У Ш.д. найчастіше
виступали бібл. (новозавітні) та міфол. персонажі.
Разом з тим досить частими є герої іст. та
алегоричні дійові особи (давньорим. імператори,
музи, Небо, Земля, Любов та ін.). Ш.д. являла
собою переважно цикли різдвяних та великодних
дійств. За жанром це більшою мірою містерії,
рідше міраклі.
В Україну Ш.д, прийшла через Польшу, де
активно розвивалася у Х\Л-ХУП ст. Для укр. Ш.д.
характерні форми вірш, діалогу та власне драми
з відповідним дійством. Укр. Ш.д. тісно пов’язана
з навчальним процесом у Києво-Могилянській
академії. Вірш, діалоги драми творилися
колективно викладачами та студентами класу
поетики. Теорія драми саме й розроблена
найповніше в підручниках цього курсу.
Найпомітнішими зразками Ш.д. в Україні є
анонімна п’єса “Олексій, чоловік божий” (1673)
та іст. драма Ф.Прокоповича “Володимир” (1705).
В основі першої лежить житіє св. Олексія та
“Житія святих” поль. єзуїта Петра Скарги. Укр.
Ш.д. писалася церк.-слов’ян. або кн. мовою. Між
актами розігрувано інтермедії (інтерлюдії),
написані живою розмов, мовою, комедійні сценки
з нар. життя. Найвідоміші інтермедії належать
Якубу Гаватовичу.
Завдяки використанню низки спільних
персонажів Ш.д. відіграла певну ролю в розвитку
вертепу, стала також одним із джерел формування
засад драматургії класицизму.
У Росії Ш.д. запроваджена Симеоном
Полоцьким, проте такого розвитку, як у Зх. Європі
та в Україні, не набула.
Юрій Гречанюк