Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ЯМБИ

ЯМБИ (грец. /іт Ьої — насмішка) — ант. лір.
жанр, сатир, тв., написаний ямбічним метром.
Походить від лайливих пісень як обов’язкового
ритуального складника свят на честь грец. богині
родючості та землеробства Деметри та бога
рослинності і покровителя виноградарства
Діонісія, пізніше трансформується у викривальний
публічний жанр. Найвідомішими творцями Я. були
Архілох, Семонід Самоський та Калімах, цикл
якого “Ямби” складається із 13 різних за тематикою
та ямбічними розмірами тв. (напр., 1-й з них,
написаний холіямбом, тобто “кульгавим ямбом”,
становить собою монологічну сповідь про своє
подорожування у підземному царстві мертвих від
імені літ. попередника Калімаха сатирика
Гіпонакта, який, до речі, ввів у практику цей вірш,
розмір).
Наслідував ант. зразки нього жанру франц.
поет XIX ст. О. Барб’є (“Ямби”). Поодинокими
прикладами звернення нов. європ. поезії до Я. є
вірш франц. поета XIX ст. Л. Менара “Ямби”, рос.
поетів XX ст. І.Анненського “Ямби” та Вяч. Іванова
‘Мирні ямби”. Тематична аморфність Я. сприяла
появі елегійних за жанр, інтонацією зразків (“Ямби”
франц. поета XVIII ст. А.Шеньє з підзаголовком
“Останні вірші А. Шеньє”), філос. за характером
(цикл рос. поета XX ст. О. Блока “Ямби”).
Борис Іванюк

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.