Вже настає доба страждання
Надходить ера доброти
Прощай же юносте Пора
Прийшла майбутнє нам пізнати
Не помиравши від знання
То буде час палкої ласки
Де воля створить чудеса
Сім років небувалих випроб
І люои стануть як боги
Живі і мудрі і пречисті
Г. Аполлінер

 

1. АРТИСТИЧНА АТМОСФЕРА ЛЬВОВА МІЖВОЄННОГО
ПЕРІОДУ (1920-і – 1930-і рр.) І ПРОБЛЕМА
АЛЬТЕРНАТИВНИХ СТИЛЬОВИХ НАПРЯМІВ

 

Перша половина 1920-х рр. у Галичині характеризується по
ступовим унормуванням культурного життя, уважним вдив-
лянням у процеси, що відбувалися на Наддніпрянщині, нала­
годженням культурних зв’язків з українською діаспорою з по­
ступовою центрацією еміграційних сил у Варшаві, Кракові,
Празі [530, с. 6-57]. Після 1921 р. Галичину можна поріьняіи з
шЩаним берегом, від якопз відкотила хвиля припливу, »алишив-
Шипо собі міріади глибоководних істот — водоростей, мушель і
Дрібн°го планктону. Світова війна почасти зреформувала га­
лицько-українське суспільство, по-гіерше, залучивши до кучь-
будівництва представників Центральної України – учас-
Разк ВИЗВольних змагань, по-друге, уґрунтувала комплекс по-
’ Устрій резиґнації і потребу вироблення нового світо-
За % так націо- і державотворчий чинники преагпювали в
о6- 1и ^країні, задаючи напрям багатьом літературним
^Лого ННям’ 30крема таким, як «Червона Калина». «Митуса» і
ідЄп >г аж поки наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр.
^ІЧНий • •
пии вектор не матеріалізувався у творчості нового по­
Л|ЇМ: дві версії. ДВІ ЄПОХИ 299 коління. Це, з одного боку, угруповання «Західна Ук
па комуністично орієнтованих пролетарських пи На>>’ гРу-
Львова, а з другого боку – «вісниківці», об’єднані Ників
чою ідеєю. Ідеологізація літературного дискурСуНаЧ’0Тв°Р-
польської окупації і відторгнення Галичини віл кя ’ ■Ум°ва>
метрополії, була явищем поступовим, але неухильним
числі вона була наслідком загальної політизації верба^
простору Європи міжвоєнних десятиліть – часу, коли слов ЬН0Г°
характер цементуючої основи суспільства, прямого за
літичної координації (у 1950-х рр. ідеологічна перщісхь У По’
ходить до кіно, яке стає тотальною альтернативою книзі іПЄРЄ
зорно розширюючи віртуальний простір споживача пл^10
логоцентристську структуру суспільної ідеології). Цікав’Уе
ситуація з розвитком образотворчого мистецтва Галичини ць0
го періоду. Свобода від логосу і відносно ширші можливості
для експерименту зумовили одночасне співіснування кількох
різнотипних художніх течій у 1920-х рр, а в 1930-х – доміну­
вання популярного в Західній Європі сюрреалізму.
Літературний дискурс у міжвоєнній Галичині, отже, може­
мо умовно поділити на дві фази: «розсіяний», пошуковий етап
1920-х і зрілий, ідеологічно і стилістично кристалізований, пе­
ріод 1930-х рр. При цьому обидва десятиліття засвідчили спро­
би формування інноваційних естетичних концепцій. У 1920-х-
угруповання ІНТЕБМ ОВСЕҐІЇ з концепцією цивілізаційного
презентивізму Я. Цурковського, що в теоретичному плані була
альтернативною до попередніх і синхронічних сим волістських
груп, а в образотворчому мистецтві – творчість О. Новаків-
ського, П. Ковжуна, Р. Лісовського; в 1930-х рр. – естетична
концепція Б.-І. Антонича, мистецьких угруповань АПєб (і?
1935) і АНУМ (1931-1939), що засвідчило потребу оновлення
стильового простору й активне творче спілкування укДИб
ких митців з європейськими письменниками, ЖИВОПИСЦЯМ^ гв0м
стиками. І хоча між образотворчим і вербальним мИСТ[ічНОГо
неможливо знайти точних відповідників у плані естет ^
експерименту, крім того, враховуючи зростаючу >Де0^ Ж .
анґажованість слова, вільно спостерегти подібність Ф ° Р ^ Ј оЄ-
чих змін, які відбулися на зламі 1920-х – 1930-х рр> а ^ич-
рехід від наслідково сецесійних, символістичних або
з поодинокими футуристичними і конструктивіст-
н,рс теКцдементами (часто на декоративному рівні) до інтуїти-
ськйМИ х віДкРитт*в * дисф орм ації художнього образу в
„іСтИчН •
пеалізм1-
СІ°Р 0буєМ° на конкРетномУ матеріал простежити характер
^ ^рвую чи подвійність мистецького дискурсу 1920-х –
зМ>н’ ^ взаємоперетікання і взаємонаснаження вербально-
обрчЗ°твоРчого дискурсів, на чому слуш но акцентує
г° ^ ьНИцький:«… Варто підкреслити саме культурний контекст,
• ти п оезія МІЖВОЄННОГО ДваДЦЯТИЛІ 1ТЯ, ЯК ріДКО КОЛИ В
оСКіЛЬКИ
й період, розвивалася у тісному зв язку з іншими видами
^цтв0, передусім з мистецтвом образотворчим» [293, с. 5].