Коротка біографічна довідка
Миколайчук Іван Васильович народився 15 червня 1941 року в селі Чортория Вашківського району Чернівецької області в селянській родині.
У 1957 році закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю хормейстер художньої самодіяльності.
1961 рік — закінчено театр-студію при Чернівецькому українському драматичному театрі імені Ольги Кобилянської, спеціальність «актор драми»; в роки навчання працював актором у тому ж театрі.
1961—1965 рр. — навчання в Київському театральному інституті імені І. Карпенка-Карого (керівник курсу В. І. Івченко).
З 1965 року — актор кіностудії імені О. П. Довженка.
Помер 3 серпня 1987 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1971), Дружби народів (1981), медаллю «За доблестный труд», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1964). У 1967 році за виконання ролі Давида Мотузки у фільмі «Бур’ян» (режисер А. Буковський) удостоєний республіканської комсомольської премії імені Миколи Островськогв. За створення різнопланових національних образів у фільмах «Сон», «Тіні забутих предків», «Бур’ян», «Комісари», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавілон XX», «Така пізня, така тепла осінь» І. В. Миколайчукові присуджено Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка в 1988 році (посмертно).
Заслужений артист УРСР (1968).
10 Культура і життя.— 1989.— 3 верес.
11 Повністю друкується вперше. Скорочений варіант було надруковано: Там же.
12 Літ. Україна.— 1987.— 20 серп.
13 Повністю друкується вперше. Скорочений варіант було надруковано: Культура і життя.— 1989.— 3 верес.
14 Рад. Буковина.— 1988-— 17 черв.
15 Скорочений варіант статті було надруковано: Сов. культура.— 1984.– 10 июля. Повністю друкується вперше. Переклад з російської С. Тримбача.
16 Вітчизна.— 1988.— № 6.
17 Друкується вперше. Переклад з російської С. Тримбача.
18 Новини кіноекрана.— 1980.— № 1.
19 Мистецтво.— 1966.— № 4.
20 Інтерв’ю було надруковано: На екранах України.—1988.—
6 серп. Записано В. Борщовим у 1971 році.
21 Україна.— 1980.— № 23.
22 Друкується вперше.
23 Искусство кино. — 19807. — № 4. Переклад з російської автора.
24 Искусство кино.— 1980.— №№ 4, 6, 10, 12. У дискусії ще взяли участь С. Горячева (№ 12) та С. Тримбач (№ 6).
25 Там же.— № 12. Переклад з російської С. Тримбача.
26 Миколайчук И. Родословная фильма // Искусство кино.— 1980.—№ 4.
27 Искусство кино.— 1980.— № 10. Переклад з російської
С. Тримбача.
28 Інтерв’ю було надруковано: Новини кіноекрана.— 1988.— № 3. Записано у 1981 році.
29 Літ. Україна.— 1987.— 20 серп.
30 Україна.—-1988 — № 19.
31 Лемешева Л. Профессия: актер.— К., 1987.— С. 21.
32 Див.: М. Блейман. Архаисты или новаторы? — Искусство кино.— 1970.— № 7.
33 Каверин В., Новиков Н. Новое зрение.— М., 1989.— С. 201.
34 Параджанов С. Вечное движение.— Искусство кино.— 1966.—№ 1.—С. 63.
7 Матеріал був надрукований: Веч. Київ.— 1967.— ЗО верес.
35 Там же.— С. 64.
36 Там же. С. 65.
37 Рутковский А. Национальное и интернациональное в жанровой структуре фильма как киноведческого исследования // Советский многонациональный кинематограф на современном этапе.—М., 1983.—С. 20—21.
38 Там же.— С. 21.
ФІЛЬМОГРАФІЯ
Акторські роботи
Двоє — Він (реж.-пост. Л. Осика, ВДІК, курсова робота, 1964).
Сон— Тарас Шевченко (реж.-пост. В. Денисенко, к-я ім. Довженка, 1964).
Тіні забутих предків—Іван Палійчук (реж.-пост. С. Параджанов, к-я ім. Довженка, 1965).
Гадюка— Валько Брикін (реж.-пост. В. Івченко, к-я ім. Довженка, 1966).
Бур’ян— Давид Мотузка (реж.-пост. А. Буковський, к-я ім. Довженка, 1967).
Київські мелодії— композитор (реж.-пост. і операт. Н. Слу-цький, к-я ім. Довженка, 1967).
Камінний хрест— Іван (реж.-пост. Л. Осика, к-я ім. Довженка, 1968).
Анничка — Роман(реж.-пост. Б. Івченко, к-я ім. Довженка, 1969).
Помилка Оноре де Бальзака— Левко (реж.-пост. Т. Левчук, к-я ім. Довженка, 1969).
Розвідники— Курганов (реж.-пост. І. Самборський, О. Швачко, к-я ім. Довженка, 1969).
Лада з країни Берендеїв— Рей (реж.-пост. А. Буковський, к-я ім. Довженка, 1969).
Визволення— солдат (реж.-пост. Ю. Озеров, «Мосфільм», 1970—1972).
Комісари — Громов (реж.-пост. М. Мащенко, к-я ім. Довженка, 1970).
Білий птах з чорною ознакою— Петро (реж.-пост. Ю. Іллєн-ко, к-я ім. Довженка, 1971).
Захар Беркут— Любомир (реж.-пост. Л. Осика, к-я ім. Довженка, 1972).
Народження людини— Русин (реж.-пост. Г. Стоянов, «Боя-на-філм» [Болгарія], 1972).
Наперекір усьому— Иоко (реж.-пост. Ю. Іллєнко, к*я ім. Довженка — «Тітоград-філм» [Югославія], 1972).
Пропала грамота— Василь (реж.-пост. Б. Івченко, к-я ім. Довженка, 1972).
Про Вітю, про Маиіу і морську піхоту— піхотинець (реж.-пост. М. Пташук, Одеська к-я, 1974).
Коли людина посміхнулася—Іван (реж.-пост. Б. Івченко, к-я ім. Довженка, 1974).
Марина— епізод (реж.-пост. Б. Івченко, к-я ім. Довженка,
1975).
Повість про оюінку— письменник (реж.-пост. В. Денисенко, к-я ім. Довженка, 1975).
Канал— Зайченко (реж.-пост. В. Бортко, к-я ім. Довженка,
1976).
Хвилі Чорного моря— брат Гаврика (реж.-пост. О. Гойда, т/б, 1976).
Тривожний місяць вересень— Гнат (реж.-пост. Л. Осика, к-я ім. Довженка, 1977).
Спокута чужих гріхів— Руснак (реж.-пост. В. Підпалий, к-я ім. Довженка, 1979).
Море— Симохін (реж.-пост. Л. Осика, к-я ім. Довженка, 1979).
Вавілон XX— Фабіан (реж.-пост. І. Миколайчук, к-я ім. Довженка, 1979).
Така пзіня, така тепла осінь— Григор (реж.-пост. І. Миколайчук, к-я ім. Довженка, 1981).
Лісова пісня. Мавка— дядько Лев, Лісовик (реж.-пост. 10. Іллєнко, к-я ім. Довженка, 1982).
Повернення Баттерфляй— Антон (реж.-пост. О. Фіалко, к-я ім. Довженка, 1983).
Легенда про княгиню Ольгу— князь Володимир (реж.-пост. Ю. Іллєнко, к-я ім. Довженка, 1983).
Жменяки— Жменяк (реж.-пост. В. Шестопалов, т/б, 1986). На вістрі меча— Турчин (реж.-пост. О. Павловський, Одеська к-я, 1986).
Сценарії
Білий птах з чорною ознакою(спільно з Ю. Іллєнком), 1968—1970. Сценарій видрукувано окремим виданням: К.,
Мистецтво, 1971. Однойменний фільм, поставлений Ю. Іллєнком, на Московському міжнародному кінофестивалі у 1971 році удостоєно Золотого призу.
Камінна душа(спільно з Борисом Дзюбою та Борисом Ів-ченком) —за однойменною повістю Гната Хоткёвича, 1969.
На поклони!(спільно з Ю. Іллєнком), 1973. Фільм під назвою «Мріяти і жити»поставлено Ю. Іллєнком у 1974 році.
Бірюк— за твором І. С. Тургенева (спільно з Р. Балаяном), 1977. Однойменний фільм поставлено Р. Балаяном у 1978 році.
Під сузір’ям Близнят(спільно з І. Росоховатським), 1977. Однойменний фільм поставлено Б. Івченком у 1978 році. Вавілон XX— за романом Василя Земляка «Лебедина зграя»
(спільно з Василем Земляком), 1977. Однойменний фільм поставлено І. Миколайчуком у 1979 році.
По той бік ночі(спільно з В. Коротичем), 1973. Фільм під назвою «Така пізня, така тепла осінь»поставлено І. Миколайчуком у 1981 році.
Київська фантазія на тему дикої троянди-иіипиіини— кіноповість у двох частинах про Миколу Віталійовича Лисенка (спільно з І. Драчем), 1979—1982.
Сценарій видруковано: Іван Драч. Київський оберіг. Триптих.— К., 1983. Фільм під назвою «І в звуках пам’ять відгукнеться» поставлено Т. Левчуком у 1986 році.
Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами.Сценарій написано у 1983 році. Постановку фільму було дозволено лише восени 1986 року (див. Післямову, с. 392). Але наступного року І. В. Миколайчук помер. Фільм за цим сценарієм був знятий Борисом Івченком у 1988 році.
Режисерські роботи
Вавілон XX, 1979.Головний приз республіканського кінофестивалю «Молодість—1979» (Київ, 1979), Диплом жюрі і приз на Всесоюзному тижні-огляді робіт молодих кінематографістів (Київ, 1979), приз «За кращу режисуру» на Всесоюзному фестивалі (Душанбе, 1980).
Сценаристи Іван Миколайчук, Василь Земляк; режисер-по-становник Іван Миколайчук, оператор-постановник Юрій Гармаш, художник-постановник Анатолій Мамонтов. У ролях: Іван Миколайчук (Фабіан), Любов Поліщук (Мальва), Лесь Сердюк (Данько Соколюк), Ярослав Гаврилкж (Лук’ян Соколюк), Іван Гаврилюк (Клим Синиця), Борислав Брондуков (Явтушок), Таїсія Литвиненко (Пріся), Анатолій Хостикоев (Володя), Людмила Чиншева (Даринка), Кость Степанков (Бубела), Раїса Недашківська (Рузя).
Така пізня, така тепла осінь,1981.
Сценаристи Іван Миколайчук, Віталій Коротич; режисер-по-становник Іван Миколайчук, оператор-постановник Юрій Гармаш, художник-постановник Іван Вакуленко. В ролях: Павло Михневич (Майкл Руснак), Галина Щебивовк (Орися Руснак), Іван Миколайчук (Григор Корчак), Лесь Сердюк (Мелетій Гуска), Григорій Гладій (молодий Михайло Руснак), Борис Цимба (Джексон).