(1516-1563)
Дмитро Вишневецький народився 1516 року в сімОкнязя Івана
Вишневецького, нащадка турово-пінських князів. Дмитро був
старшим із чотирьох синів князя та його дружини Анастасії
Олізар, чиї предки були албанськими та сербськими князями
і молдавськими господарями.
Уперше ім@ Дмитра Вишневецького зустрічається в історичних
документах 1545 року — його названо власником кількох сіл на
Волині. Вважається, що саме ця людина, яка отримала у своїх
соратників прізвисько Байда, у 40-х роках 16 століття стала головним
організатором козацтва. Хоча Вишневецького й називають одним
із перших українських гетьманів, цієї посади він ніколи не займав,
оскільки гетьманство з@вилося значно пізніше.
У 1548—1549 роках Байда-Вишневецький приєднався до війська
Бернарда Претвича і взяв участь у походах на форпост Османської
імперії — Очаків. Наступного року Претвич відправив листа до
польського короля та Великого князя Литовського Сигізмунда II Августа, в якому зазначив: князь Дми-
тро — рішучий, хоробрий, має виняткові здібності у воєнній справі. Сигізмунду II Августу такі люди були
необхідні, тож у 1550 році Вишневецький був призначений старостою міст-фортець Черкас і Канева
й офіційно зобов’язався боронити їх від татарських набігів.
Першу згадку про наслідки боротьби Вишневецького з турками на чолі козацьких загонів можна знайти у «Реєстрах кривд» — документі, надісланому королю Сигізмунду II султаном Османської імперії Сулейманом II Пишним. Султан скаржився, що від 8 червня 1548 року до 6 грудня 1549 року
Знаменитий Байда, чиє ім ’я уславлене в численних піснях, був не тільки талановитим військовим, а й не¬абияким політиком. Він створив власний план оста¬точного припинення турецько-кримських навал на українські землі; задля цього князь прагнув створити політичний союз польсько-литовської держави та Мо¬скви. Для захисту кордонів він пропонував використа¬ти козацтво, що вже тоді перетворилося на значну військову силу. «Столицею» лицарів степу повинна була стати неприступна фортеця на Низу Дніпра. Але Сигізмунд II не наважився підтримати Байду в цих намірах, бо формально Крим уважався союзни-ком Великого князівства Литовського у боротьбі проти Москви.
Незважаючи на невдоволення короля, у 1553 році Дмитро Вишневецький на власні кошти заклав фортецю на острові Мала Хортиця. Незабаром туди потяглися козаки. Але… Несподівано князь залишив острів (це тра¬пилося влітку того ж року) і з усім своїм військом відправився до Стамбулу, де почав служити султанові Сулейману І. Що стало причиною такого рішення —

Хортицький замок Байди, середина 16 ст.
невідомо, але на Великого князя Литовського воно справило враження: повернувшись із Туреччи¬ни, Байда одразу одержав формальне доручення тримати оборону проти татар у вибудованій ніш фортеці. От тыьки розраховувати йому доводилося лише на власні сили.
Спираючись на козаків і селян двох старосте, Вишневецький завершив будівництво фортеці та Хортицького замку —міцноїоборонної споруди, влаштованої за останнім словом європейської фортифікаційної науки, і згодом вона витримала не один штурм татарських військ.