• У 1572 р. король Речі Посполитої Сигізмунд II
Август видав універсал про створення першого
козацького формування, до якого ввійшли три­
ста козаків, а сам загін дістав правового стату­
су регулярного війська. За правління Стефана
Баторія польський уряд, запровадивши реєстр
козаків, одночасно зробив спробу знищити
непідкорену Запорозьку Січ. У квітні 1578р.
було видано королівський універсал, за яким
заборонялось пускати запорожців «на волость»
і торгувати із Січчю зброєю і порохом. Але
того ж року, готуючись до війни з Московською
державою і намагаючись використати в ній
козацтво, Баторію довелось збічьшити
кількість реєстрових козаків і надати їм ряд
нових привілеїв.
Алессандро Гваньїні
невідомо. Але італієць мав рацію: у 1577році
молдавські бояри, невдоволені правлінням ставле­
ника турків господаря Петра Мірчича Кривого,
звернулись по допомогу саме до Івана Підкови,
а після того, як військо Петра Кривого було
розбите, проголосили козацького проводиря новим
господарем Молдавії.
• Італієць Філіпп Талдуччі в листі на
батьківщину, написаному з Кракова у 1578році,
сповіщав друзів, що за страту Івана Підкови
турецький султан надіслав польському королю
щедрого дарунка: 50 биків, 4 бочки вина, 2 бочки
маринованих лимонів і доброго коня. Такою була
ціна життя видатного козацького гетьмана. Це
письмо можна і сьогодні побачити в архіві
італійського міста Флоренція.
• У 1557році, дізнавшись, що московський цар
Іван Грозний вирушає до Лівонії, кримський хан
зі стотисячною ордою вирушив на Москву.
Раптом його розвідка доповіла, що в місті
з частиною війська залишилися Дмитро Вишне-
вецький та воєвода Шереметєв. Цієї звістки
вистачило, щоб татари змінили наміри
і з півдороги повернули до Криму.
• У 1578 році італієць Алессандро Гваньїні
з Верони, ротмістр польського війська і комен­
дант Вітебська, створив непересічний твір під
назвою «Опис Європейської Сарматії», який став
на Заході головним джерелом інформації про
Україну й козацтво, а в 17 — 18 століттях був
перекладений і в Україні. Гваньїні, зокрема,
вважав, що Іван Підкова приховав від козаків своє
походження — нібито він був рідним братом
загиблого в боротьбі з турками молдавського
господаря Івоні (1574). Так це чи ні, історикам