(кінець 16 — перша половина 17 ст.)
Марко Жмайло-Кульчицький був обраний
гетьманом козацтва восени 1625 року. Тоді він на
чолі загонів запорожців дав відсіч тридцятити-
сячному війську під керівництвом польського ко­
ронного гетьмана Станіслава Конецпольського.
До козаків приєдналися повсталі селяни, і тому
загальна кількість українського війська станови­
ла майже двадцять тисяч осіб. 26 вересня біля
гирла правої притоки Дніпра ріки Цибульник
відбулася запекла битва. Військо Жмайла добря­
че знекровило поляків, після чого гетьман дав на­
каз запорожцям відступити до Курукового озера
і там стати укріпленим табором.
Поляки кілька разів намагалися узяти «во­
роже гніздо» штурмом, але кожного разу козаки
відкидали нападників. Зрозумівши безнадій­
ність свого становища, Конецпольський ви­
рішив піти із січовиками на переговори. П’ятого
листопада 1625 року частина козацької старши­
ни зрадила свого гетьмана, і булава перейшла до
рук М. Дорошенка. Що сталося з Марком Жмай-
лом далі — невідомо. Історія зберігає свої
таємниці і неохоче їх розкриває.