Дати народження і смерті вірного сподвижни­
ка Богдана Хмельницького, прилуцького і кро-
пивнянського полковника Філона Джелалія до
нас не дійшли. Ми не можемо навіть сказати, як
насправді звучало прізвище цього українського вій­
ськового діяча. Філон походив із татарського роду,
а оскільки іноземні прізвища часто невпізнанно
змінюються в іншомовному вжитку, козацький
ватажок з однаковою вірогідністю міг виявитися
Джелалієм, Джулаєм чи Джаджалієм. Саме такі
варіанти прізвища полковника зустрічаються в ко­
зацьких документах різних років.
ЇМ Лебедев. «Битва під Пилявцямш
До початку Визвольної війни під проводом
Богдана Хмельницького Джелалій служив ко­
зацьким сотником у Переяславському полку.
З початком повстання він разом із черкаським
сотником Товпигою очолив виступ реєстрового
козацтва в Кам@ному Затоні, після чого отримав
посаду кроппвнянського полковника.
Джелалій завжди підтримував «батька Хмеля»,
у складі його армії брав участь у битвах при Корсуні,
Жовтих Водах, Пилявці (1648), Зборові (1649).
Гетьман цілковито довіряв Філону і постійно дору­
чав важливі дипломатичні місії. Так, саме Джелалій
у 1648 році очолив посольство Хмельницького, яке
уклало угоду з Османською імперією. Згідно з цим документом, Україна визнавалась державою,
і кримським татарам заборонялось нападати на її землі. А в 1650 році полковник очолював українське
посольство до молдавського господаря Василя Лупула.
Під час Берестецької битви (1651) козаки обрали Джелалія
наказним гетьманом, а пізніше, коли Хмельницький повернув­
ся до виконання своїх обов’язків, Філон став генеральним оса­
вулою козацького війська. Подальша доля цього талановитого
воїна та політика залишилася невідомою — після 1654 року не
збереглося жодної згадки про Філона Джелалія.