(?-1 6 6 3 )
Яким Сомко походив із переяславської міщан­
ської сім’ї і був родичем гетьмана Богдана Хмель­
ницького: сестра Якима, Ганна, стала першою дру­
жиною «батька Хмеля» і матір’ю всіх його дітей.
Звичайно ж, і на вищому щаблі влади великий
гетьман не забув про Сомка. У 1652 році той от­
римав чин прилуцького полковника, а ще за два
роки, виконуючи дипломатичне доручення геть­
мана, їздив до Москви.
По смерті Богдана Хмельницького полковник
почав шукати нових прибічників. Він близько
зійшовся з ніжинським полковником Василем Зо-
лотаренком (теж родичем померлого гетьмана че­
рез шлюб сестри), і в 1659 році приятелі без­
застережно допомагали московським військам під
командуванням воєводи О. Трубецького захопити
Лівобережну Україну. Одразу після цього Яким
Сомко присягнув на вірність російському царю
і став переяславським полковником.
У 1660 році на Переяславській Раді Якима
Сомка було проголошено наказним гетьманом
Лівобережної України. Але, отримавши владу,
він виступив проти Слободшценського трактату
і вирішив, що місце наказного гетьмана його вже
не влаштовує. Через два роки на раді в Козельці

Сомко спробував остаточно прибрати владу над
Лівобережною Україною. Більшість старшини
його підтримала, але московський уряд це обран­
ня не затвердив. До речі, правомірність виборів на
гетьманство брата першої дружини Богдана
Хмельницького не визнав і колишній близький
приятель Сомка Василь Золотаренко. Справа в то­
му, що брат третьої дружини славетного «батька
Хмеля» також прагнув заволодіти булавою….
У 1663 році на так званій Чорній Раді, що про­
водилася під Ніжином, Яким Сомко знову вису­
нув свою кандидатуру на виборах гетьмана. Але
козаків не влаштовувала його політика. Яким
Сомко зазнав поразки і за наказом Івана Брюхо-
вецького був заарештований.
У тому ж році наказного гетьмана стратили
в місті Борзні на Чернігівщині.