(1621-1703)
Дем@н (Демко) Многофішний народився
у 1621 році в місті Коропі на Чернігівщині
в озацькій родині. Перші письмові згадки про цю
людину належать до 1649 року, коли вже розгор­
нулася Національно-визвольна війна 1648—1657
років. Ім’я військового осавули Демка Многофіш-
ного тоді значилося в Зборівському реєстрі.
У 1665—1669 роках Дем’ян Многогрішний за­
ймав посаду чернігівського полковника, і в 1668
році як противник Андрусівського перемир’я брав
участь в антимосковському повстанні. Він щиро
підтримував політику гетьмана Дорошенка, і той,
як тільки видалася нагода, призначив полковника
наказним гетьманом Лівобережжя.
Після того як Дорошенко повернувся на
правий берег Дніпра, Многогрішний круто змі­
нив свої політичні уподобання. Це було спричи­
нено тим, що московські війська під командуван­
ням воєводи князя Ромодановського вдерлися на
Сіверщину. Міста Ніжин і Чернігів потрапили
в облогу, в інших населених пунктах Лівобережжя
розмістилися російські військові залоги, про-
московська частина старшини та православно­
го духовенства вимагали від наказного гетьмана
співпраці з московським урядом. До того ж від
Дорошенка не було, так би мовити, ані слуху, ані
духу, тож розраховувати на підтримку правобе­
режного козацтва не доводилося.
Довідавшись про це, московський уряд і стар­
шинська верхівка обурилися і вирішили покарати
«зрадника». У ніч із 12 на 13 березня 1672 року
в Батурині кілька старшин за підтримки началь­
ника московської залоги заарештували Дем’яна
Многофішного. Гетьмана зв’язали й видали пред­
ставникам царського уряду. За звичаєм, його
одразу вивезли для суду до Москви.
Наказний гетьман Дем’ян Многогрішний
У середині квітня 1672 року проти Мно­
гогрішного було висунуто звинувачення в дер­
жавній зраді. Гетьмана піддали тортурам і при­
рекли до страти. Однак уряд замінив смер­
тну кару на довічне заслання до Сибіру разом
з усією родиною. Шістнадцять років колишній
володар Лівобережжя провів у в’язниці, а че­
рез деякий час після виходу на волю постригся
в ченці.
Помер Дем’ян Многогрішний в Іркутську
в 1703 році.
Опинившись «між двома вогнями» наказний гетьман Многогрішний розпочав переговори
з Москвою; а 17 грудня 1668 року старшинська рада в Новгороді-Сіверському обрала його
«сіверським гетьманом». Результатом переговорів Многогрішного з московським урядом ста­
ла вкрай непопулярна Глухівська угода, підписана в 1669 році.
Незважаючи на це, лівобережний гетьман всіляко намагався захистити державні інтереси
своєї країни. Так, він домігся, щоби Київ та його околиці залишилися в складі Лівобережжя.
Многогрішний усшяко зміцнював гетьманську владу, поступово послаблюючи роль козацької
старшини. До того ж він, як тільки дозволили обставини, розпочав таємні переговори з До­
рошенком щодо переходу Лівобережної України під протекторат Туреччини.