(?-1689)
Андрій Могила, нащадок козацького роду
з лівого берега Дніпра, потрапив на Запорож­
жя ще хлопцем. У 1683 році він на чолі полку
козаків брав участь у поході гетьмана Ста­
ніслава Куницького у Бессарабію. Восени
8 тисяч січовиків вирушили на допомогу мол­
давському господарю і на початку грудня роз­
били турецькі загони під Тіглотином, а потім
армія запорозького ватажка, що збільшилася
до 12 тисяч осіб, здійснила кілька вдалих
походів проти турків і татар.
У січні наступного року козаки зібралися на
раду в Могильові, і там старшина обрала Андрія
Могилу своїм гетьманом на п’ятирічний термін.
У листопаді 1686 року козацька залога Немирова
під проводом Могили здійснила майже неможли­
ве: невеликий загін січовиків витримав облогу
п’ятдесятитисячної татарської орди.
Дії цього гетьмана, який протримав булаву
лише три роки, сприяли тому, що сейм Речі
Посполитої ухвалив постанову, яка узаконю­
вала існування козацтва та відновлення ко­
зацьких прав і привілеїв. Із того часу гетьман
Могила всіляко сприяв тому, щоб землі навко-
Бій під Тіглотином
ло Корсуня, Черкас, Чигирина та Умані заселя­
лися численними втікачами з Лівобережної
України. Водночас голова Війська Запорозько­
го виділяв із власної скарбниці значні кошти на
викуп полонених козаків із татарської неволі.
Незабаром він розпочав переговори з Рим­
ським Папою Інокентієм XI щодо участі
козацтва в антитурецькій коаліції.
На жаль, здійснити всі
свої задуми Андрій Могила
не встиг. У січні 1689 року
популярний проводир ко­
зацтва загинув.